Отто Ранк (нім. Otto Rank, справжнє прізвище Розенфе́льд, 22 квітня 1884, Відень — 31 жовтня 1939, Нью-Йорк) — австрійський психоаналітик, один з найближчих учнів і послідовників Зигмунда Фрейда. Займався теорією сновидінь, співвідносячи матеріал сновидінь з міфологією і художньою творчістю. Найбільш відома його монографія «Травма народження та її значення для психоаналізу», в якій він вказує, що вигнання плода з материнського лона є «основною травмою», яка визначає розвиток неврозів, і що кожній людині властиво підсвідоме прагнення повернутися в материнське лоно. Фрейд не поділяв цієї концепції.

Життєпис

Отто Ранк народився 22 квітня 1884 року у Відні в бідній єврейській родині молодшим з двох синів. Батько направляв його на освіту, вважаючи, що юний Отто повинен був стати інженером-машинобудівником. Закінчивши ремісниче училище, Ранк працював в майстерні. В цей час він самостійно вивчав психологію, закінчив Віденську школу мистецтв, проявляючи особливу цікавість до міфології та літератури. Взяв собі прізвище доктора Ранка з п'єси Г. Ібсена «Ляльковий дім». Захоплювався працями Шопенгауера, Ніцше і ранніми працями Фрейда.

У 1905 році Ранк показав Фрейду свою роботу про роль художника в еволюції культури, яку той високо оцінив. Його книга «Художник» (1907) згодом була розширена і перероблена, отримавши назву «Мистецтво і художник» (1932). У роботі «Мистецтво і художник» Ранк підбив підсумок своїм дослідженням ролі творчості у розвитку людини, якими займався все життя.

У 1913 році Ранк захистив докторську дисертацію у Віденському університеті. А з 1912 по 1924 роки був редактором перших психоаналітичних журналів «Імаго» і «Міжнародний психоаналітичний журнал».

Не маючи медичної освіти, Ранк став працювати психоаналітиком. Він приймав пацієнтів, влаштувавши кабінет в тому ж будинку, де жив сам. Протягом ряду років він займався дослідницькою діяльністю, відав управлінськими і фінансовими справами психоаналітичної спільноти, надавав Фрейду допомогу в організаційних питаннях, був віце-президентом Віденського психоаналітичного співтовариства.

Перша велика робота Ранка в області психоаналізу «Травма народження» була опублікована в 1924 році. Незважаючи на те, що робота була присвячена Фрейду, вона викликала звинувачення у відході від фрейдівських принципів. У цій роботі автор вказує, що вигнання плоду з материнського лона є «основною травмою», що визначає розвиток неврозів, і що кожній людині властиво підсвідоме прагнення повернутися в материнське лоно. Фрейд не поділяв цієї концепції.

У 1924 році Ранк, на запрошення президента Нью-Йоркського психоаналітичного суспільства, зробив поїздку в США, де розповідав про свої методи і роботи американським психоаналітикам. Повернувшись до Відня, він пішов з посади головного редактора психоаналітичного журналу, а в 1929 році подав у відставку.

У цей же період він працював над своєю тритомною працею «Техніка психоаналізу» (1926—1931), яка була присвячена викладу власного психотерапевтичного методу. Ранк вважав опір пацієнта лікуванню позитивним фактором і використовував в терапії пригнічені творчі здібності невротика. Тоді ж вийшло ще декілька його книг «Основи генетичної психології» (1928), «Психологія і віра в існування душі» (1930) та інші.

У 1935 році Отто переїхав до США, де займався викладацькою і терапевтичною діяльністю, що супроводжувалася народженням нових психоаналітичних ідей.

Отто Ранк помер 31 жовтня 1939 року в Нью-Йорку в результаті алергічної реакції на ліки, які він використовував при лікуванні інфекції горла.

Бібліографія +РікНімецька назваУкраїнська назваАнглійська назва1907Der KünstlerХудожникThe Artist1909Der Mythus von der Geburt des HeldenThe Myth of the Birth of the Hero1911Die Lohengrin SageThe Lohengrin Saga1912Das Inzest-Motiv in Dichtung und SageThe Incest Theme in Literature and Legend1913Die Bedeutung der Psychoanalyse für die GeisteswissenschaftenThe Significance of Psychoanalysis for the Human Sciences1924Trauma der Geburt und ihre Bedeutung für PsychoanalyseТравма народження та її значення для психоаналізуThe Development of Psychoanalysis / Developmental Goals of Psychoanalysis1925Der Doppelgänger(написана в 1914 р.)The Double1929Wahrheit und WirklichkeitTruth and Reality1930Seelenglaube und PsychologieПсихологія і віра в існування душіPsychology and the Soul1932Kunst und KünstlerМистецтво і художникArt and Artist1933Erziehung und Weltanschauung: Eine Kritik d. psychol. Erziehungs-Ideologie, München: Reinhardt, 1933Modern Education

Посилання Отто Ранк і неофрейдизм

Примітки