Селиська () — село в Польщі, на Закерзонні, у гміні Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).

Розташування Розташоване недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 9 км на схід від Перемишля та 71 км на схід від Ряшева.

Історія Входило до складу Медицького ключа у складі Перемишльського староства Перемишльської землі Руського воєводства до 1772 року.

У 1880 році село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 104 будинки і 585 жителів (551 греко-католик, 1 римо-католик і 33 юдеї). Наприкінці XIX століття в селі зведено фортифікаційні укріплення кільцевої оборони фортеці Перемишль.

Під час українсько-польської війни і битви за Перемишль у листопаді 1918 року в Селиськах загинуло четверо вояків Української Галицької Армії — Іван Сорока, Макар Сеник, Іван Стисло і Ефрозина Щирба.

У 1939 році в селі проживало 940 мешканців, з них 830 українців, 30 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду і 30 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 57.. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27 листопада 1939 року постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької областіУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в травні 1948 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Церква У 1917 році українці збудували дерев’яну греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Медицького деканату Перемишльської єпархії. До нинішнього дня з церкви залишилися тільки рештки фундаменту.

Пам'ятки

Форти кільцевих оборонних укріплень фортеці Перемишль. Колишня австрійська казарма зламу XIX-XX століть, з 1960-х років — школа. Колишній греко-католицький цвинтар поблизу місця, де стояла церква; уціліло 24 надгробки, серед них і загиблим в обороні ЗУНРу від поляків у 1918 році.

Відомі люди Народилися Прийма Остап Іванович (1886—1937) — український лікар, громадський діяч, сотник-лікар УГА. Доктор медицини.

Примітки

Посилання