Лучичі () — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Розташування Село розташоване за 5 км на південний схід від Перемишля та 66 км на південний схід від Ряшева.
Історія У 1880 році Лучичі належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-угорської імперії, у селі було 209 жителів і 40 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 30 римо-католиків).
У 1939 році в селі мешкало 370 осіб, з них 320 українців-греко-католиків, 15 українців-римокатоликів, 25 поляків і 10 євреїв. Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців (33 особи) у травні 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» з села було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави. Кілька родин пізніше повернулося в село і в 1991 р. відновило греко-католицьку парафію.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Церква У 1856 році українці збудували дерев'яну греко-католицьку церкву Введення Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Коровники Перемиського деканату Перемишльської єпархії.
Примітки
Посилання SOŁECTWO ŁUCZYCE Apokryf Ruski