Переволо́ка — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, на півночі району.

Населення 2404 осіб (2007).

На південно-східній околиці села є пам'ятки природи — Переволоцькі травертинові скелі, на пд. околиці — Переволоцьке родовище вапняків, у селі в долині р. Стрипа є гідрологічна пам'ятка природи — Переволоцькі джерела з водоспадами.

Археологічні знахідки У селі виявлено велике селище трипільців (більше тільки у Бучачі).Проф. д-р Ярослав Пастернак. Бучаччина крізь серпанок тисячеліть //

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, комарівсько-тшинецької, переворської, черняхівської і давньоруської культур.

Історія

Село згадується: у фундаційній грамоті шляхтича Міхала Авданця з Бучача від 28 липня 1379 рокуАндрусяк Н. Минуле Бучаччини // ), за якою між селами Переволока та Рукомиш існувало незаселене місце під назвою ЖуравинціBarącz S.. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 87. . 21 грудня 1439 року у протоколах галицького суду (Przewloka)Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — S. 74. — № 722.

Наступні писемні згадки, зокрема, 1467 року, 13 липня 1472Akta grodzkie i ziemskie… № 3586].

У 1469 році досі «неподільні брати» Міхал і Ян Язловецькі провели поділ спадку батька, за яким Переволоку отримав Ян (Язловецький-Монастирський).Boniecki A. Buczaccy — Jazłowieccy — Monasterscy // Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 218.

Наприкінці ХІХ ст. однією з частин села було Залісся — S. 340.. Населений пункт умовно поділяють на Горішню, Долішню Переволоки і Забріддя.

Діяли 2 осередки товариства «Просвіта», а також «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства; по 2 кооперативи й молочарні.

В 1928 році в селі проживало 2989 мешканців.

У вересні 2016 року в м. Скалат відбулась обласна спартакіада «Краще спортивне село Тернопільщини». Переволоцька команда посіла 5-е загальне місце, призерами стали чоловіки (сітківка, 3-є місце), Василь Радзібаба (гирі, 3), Ольга Боднар (шахи, 3).Іванків — краще спортивне село // Свобода. — 2016. — № 72 (3110) (16 вер.). — С. 4.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання».

Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували 2 окремі виборчі дільниці № 610173 і 610174, розташовані у приміщенні клубу і будинку культури, відповідно.

Результати зареєстровано 1696 виборців, явка 57,31%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 33,23%, за «Голос» — 13,96%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 12,40%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 48,03%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 13,50%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 9,35%.

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська236699.92%російська10.04%румунська10.04%Усього2368100%

Релігія

церква святого великомученика Юрія Переможця (1895, ПЦУ), церква Святої Тройці (1934, ПЦУ), церква святого священномученика Йосафата (2007, переобладнана з приміщення, УГКЦ), каплиці Святої Покрови (1989), Святого Йосафата (1990), Різдва Пресвятої Богородиці (1999), «фігура» Пресвятої Богородиці (2002).

Пам'ятки

Поселення (трипільська культура (IV — кін. III тис. до н. е.); давньоруський час (XII—XIII ст.)); Поселення (ранній залізний вік (І тис. до н. е.); давньоруський час (X— XIII ст.)); Поселення (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення (ранній залізний вік (І тис. до н. е.) (пізньолатенський період, пшеворська культура (сер. I ст. до н. е. —III ст. н. е.) — ?); давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення (пшеворська культура (сер. I ст. до н. е. — III ст. н. е.); черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення (давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення (черняхівська культура (III—IV ст. н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення (комарівсько-тшинецька культура (XV—XII ст. до н. е.); давньоруський час (X—XIII ст.)); Поселення (давньоруський час (X—XIII ст.) ); Поселення (трипільська культура);

Споруджено пам'ятники , полеглим у німецько-радянській війні (1967), Борцям за волю України (1993), відреставрована могила на місці захоронення 6-и вояків УПА, які загинули восени 1944 р. (2000), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1999).

Пам'ятки природи Переволоцьке родовище вапняків Переволоцькі джерела з водоспадами Переволоцькі травертинові скелі

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, 2 бібліотеки, відділення зв'язку, торгові заклади, ресторан, аптека.

Відомі люди

У Переволоці народились священник, перекладач біблійних книг на українську Володимир Дзьоба (1913-1979), інженер-механік, громадський діяч у США Вільям Голод (1926 р. н.), журналіст, редактор Богдан Дзьоба (1947—2000), районний провідник СБ ОУН Семен Задорожний (1920—1947),Мизак Н., Олещук І. Задорожний Семен // релігійний діяч, священик-василіянин Юліян Яків Катрій (1912—2000), Іван (Кулик), єпископ Української греко-католицької церкви релігійний діяч, священик-василіянин Мелетій Михайло Соловій (1918—1984) старши́на УГА, згодом танково-технічного училища в м. Ленінград Василь Коваль (1892—1937, репресований), польський правник, педагог Збіґнев Валенти Паздро (1873—1939). Паньків Іван (1972-2022) - український військовик, учасник російсько-української війни Лучка Іван Богданович (1975—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війниЛучка Іван Богданович. Онуфреїв Іван Петрович - український художник. Народився 03.01.1946 р., с. Переволока, Бучацький район, Тернопільська область. У 1966-1971 рр. навчався у Львівському інституті прикладного і декоративного мистецтва. Член НСХУ з 1993 р. Працював у Чернівцях. Учасник всеукраїнських виставок з 1972 р. Автор портретів, натюрмортів, композицій: портрет художника М. Катеренюка,, картини – «Месія», «Монах», «Вій», «Плач», «Роксолана», «Скеля Довбуша»…У 2009 -2010 рр. працював над створенням ікон для нового іконостасу домової церкви Івана Сучавського в Резиденції митрополитів – нині храму теологічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Помер 05.09.2012 р., м. Чернівці. Шевченко Г. У зблисках дивосвіту і реальності [про творчість І. Онуфреїва] / Георгій Шевченко. – Час. – 1996. – 12 січня (ч.3). – С. 6. Назарій Гнитка (1982-2014) - герой АТО

Душпастирювали релігійні діячі о. Антін Ляхович (від 1841 р.), о. Іван Олесницький (від 1912 р. — +3.06.1926 р. в Переволоці), о. Іван Жаркий (сотник УГА), о. Микола Семанюк (від 1938 р., репресований). Учителював (викладав німецьку мову) поет Володимир Затуливітер (1944—2003).

Примітки

Література Бігус М., Захарчишин О., Уніят В. Переволока // Гойда С., Мельничук Б., Уніят В., Чепурко Б. Осівці // Переволока [Текст] // Бучач і Бучаччина : іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 613-616 : фот. . — S. 182.

Посилання

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» Природні дива Тернопільщини: тунелі, у які можна зайти і вийти на кладовищі (ФОТО) Джерела на Тернопільщині, де на Йордан можна зануритися (КАРТА)