Тарнору́да — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. Раніше підпорядковувалось Турівській сільській раді.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Населення — 18 осіб (2007).
Історія
Поблизу Тарноруди виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1578 р. як власницьке містечко родини польських шляхтичів Одровонжів; пізніше (17 - 18 ст.) належало родині Сєнявських. Входило до складу Червоногородського повіту.
На початку 18 ст. містечко належало до Гримайлівського ключа.
У 1854 — 1918 рр. у складі Скалатського повіту (Королівство Галичини та Володимирії).
Користувалося власною символікою — печаткою з зображенням жіночої постаті з хрестом у руці (імовірно — Святої Маргарити), відбиток якої (датований 1870-ми рр.) зберігся в колекції документів відомого львівського краєзнавця Антонія Шнайдера (Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника. — Відділ рукописів. — Ф. 144. — Оп. 3. — Спр. 18(1). — Арк. 17).
Станом на 2020 рік у селі Тарноруда проживає приблизно 20 осіб.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району.
Символіка Герб На лазуровому полі посередині срібна троянда з вісьмома пелюсткамиУкраїнська геральдика.
Пам'ятки
Костел св. Станіслава (1816 р.) Святиню ділить дві парафії: римо-католицька та греко-католицька. Історія будівлі сягає мінімум до 1800-их рр. До того періоду існують лише легенди про походження костелу. Капеланія закладена 1717 року. Храм освятили у 1827 р., коли налічувалося 1,5 - 2 тисячі парафіян. Під час Першої та Другої Світових воєн у костелі організовували склади для зерна, магазини, танцювальні зали. У 2020 р. всередині збереглися деякі ікони, надписи на стінах, книги латинською мовою, частина органу. Біля костелу стоїть статуя святого Яна Непомука (Непомуцена) 1805 року.
Примітки
Література
Терноруда [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 539.