Ява́нське мо́ре () — мілководне міжострівне море на заході Тихого океану, між індонезійськими островами Малайського архіпелагу (Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі). Є частиною так званого Австрало-Азійського Середземного моря на Зондському шельфі. Виникло наприкінці останнього льодовикового періоду. Зондською протокою сполучається з Індійським океаном. Площа 552 тисячі км², глибини до 1272 м, переважні глибини до 60 м (середня глибина 111 м). Загальний обсяг води становить 61 тис. км³.

Яванське море — район сейсмічної активності. Дно моря розчленоване підводними долинами, перекритими піщаними та піщано-мулистими відкладеннями. Узбережжя пологі, вкриті мангровими лісами. Коралові рифи досить поширені.

Гідрографія Яванське море розташовано в районі екваторіальних мусонів. Температура води на поверхні від 27 до 28 °C. Солоність від 31,5 до 33,5 ‰. Поверхневі морські течії спрямовані взимку зі сходу на захід, а влітку — із заходу на схід. Припливи напівдобові та подобові (до 1,4 м).

Межі Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Яванського моря, що є однією з акваторій Східно-Індійського архіпелагу. Iho визначає свої межі як зазначено нижче:

На Півночі. Межує з Південнокитайським морем [від мису Луципара Пойнт () () звідти до Таджонг Нанка (), мис на південному заході острова Банка, через цей острів до Танджонг Берікат () (), далі до Танджонг Джеманг () (), уздовж північного узбережжя цього острова до Танджонг Боероенг Манді () () звідти лінія прямує до Самбар Танджонг до () () південно-західний край Борнео], Південне узбережжя Борнео обмежує Макасарську протоку [По лінії від південно-західного краю Сулавесі (() через південну точку Тана Кеке (), через південь острова Лаоет () (() звідти до західного узбережжя цього острову до Танджонг Ківі () і звідти через до Танджонг Петанг (), Борнео (() на південному кінці протоки Лаоет]. На сході Західна межа моря Флорес [Лінія від Тг Сарокаджа () () до острова Західний Патерностер () (() звідти до північного сходу острова Постилджон () (() і до західної точки затоки Лаїканг, Сулавесі]. На півдні. Північна та північно-західна межа моря Балі [лінія прямує від острова Західний Патерностер до східної точки Сепаджанг () і звідти через цей острів до західної точки затоки Джиде на південному узбережжі острова Кангеан () ((). далі від західної точки затоки Джиде, острову Кангеан, до Тг Седано, північно-східній край острова Ява і східним узбережжям до Тг Баннтенан на південному сході острова], північне і західне узбережжя Яви до Ява Хуфд () (() його західної точки, і звідти лінія прямує до Vlakke Hoek (() на південному узбережжі Суматри. На заході Східним узбережжям Суматри між Vlakke Hoek і Луципара Пойнт ().

Клімат Північна і західна акваторія моря лежить в екваторіальному кліматичному поясі, східна і південна — в субекваторіальному. На заході над морем увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози. На сході взимку вторгаються тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони.

Біологія Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Сундський шельф — Яванське море центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони.

Господарство Рибальство (південний оселедець, летючі риби, тунець), видобуток перлин, нафти і природного газу.

Головні порти: Джакарта (Танджунгпріок), Семаранг, Сурабая (острів Ява); Банджармасін (Калімантан).

Примітки

Література

Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 Барановська О. В. Фізична географія материків та океанів: Навч. посібник у 2 ч. — Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2013.  — Ч. 1. Світовий океан, Африка, Австралія, Океанія, Південна Америка. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3 Географія материків та океанів: Навч. посібник / Уклад. О. Лаврик. — 2-ге вид. — Житомир, 2021. — 231 с. Залогин Б. С., Косарев А. Н. Природа мира. Моря. — М. : Мысль, 1999. — 400 с. — ISBN 5-244-00624-X Краткая географическая энциклопедия. Т. 5 / Гл. ред. Григорьев А. А. — М.: Сов. энциклопедия, 1960—1966. — 544 с. Океанографическая энциклопедия / Под ред. Р. М. Деменицкой, Г. И. Баранова, В. В. Панова и др. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 632 с. </div>

Посилання