Печатка Пшегарлинських але на пчатці бачимо герб Остоя Пшегоня (Пшегіня) (пол. Przeginia, Przegonia) — Шляхетський та Баронського титулу герб, різновид герба Остоя.Порівн. Остою. Дракон ( пол. Smok wawelski) доданий до неї в XIII столітті в гербі одного хороброго Лицаря Пшегоня, на згадку про його відвагу. Як і багато інших польських лицарських гербів, герби Остоя та Пшегіня тісно пов'язані з язичницькими слов'янськими міфами, знання та традиції яких ще не зникли навіть у XIV та XV століттях, а саме з міфічною боротьбою між богом неба Перуном та богом потойбічного життя Велесом.Про бій тут нагадують мечі на гербах, бога Країни Мертвих, Велеса, зображує «Дракон, що дихає вогнем зі своєї пащі» (дракон – хтонічні конотації), а про те, що бій відбувався вночі, нагадують золоті півмісяці на гербах.
Опис герба У червоному полі між двома золотими півмісяцями, рогами в сторони срібний меч із золотим руків'ям у стовп, у нашоломнику вогнедишний срібний дракон ( Вавельський дракон ) у пояс, на якому перпендикулярно пащі такий самий меч, і півмісяці, як на щиті.Срібний дракон у геральдиці символізує мудрість, силу, охорону скарбів, а також чистоту помислів або походження. Він часто зображується як крилатий змій (віверн) з двома лапами, що уособлює відвагу, або як класичний чотирилапий дракон, що вказує на зв'язок із силою землі чи древніми міфами. Цей символ зустрічається на гербах міст, знатних родів та у європейській символіці.Зелений дракон (або зелений змій) у європейській геральдиці символізує мудрість, силу, надію та недоторканність. Цей образ часто сягає корінням у міфологію та використовується для підкреслення доблесті чи історичних легенд.Зелений колір у геральдиці має назву «зелень». Оскільки дракон за замовчуванням пов'язаний із захистом землі та природи, зелений колір підсилює його зв'язок із відродженням, радістю та достатком.
Символізм: Означає непорочність або, навпаки, смертоносну стихійну силу через свою холодну, морозну природу.
Найбільш ранні згадки Відома запис з 1398 і одна середньовічна печатка від 1421 і 1424 Петра Вольфорама, краківського каноніка. Рід герба Пржегоня , що з Баронською Короною походить з Пруссії і висхідний до першої половини XVI ст. Ян Дульський був за Сигізмунда-Августа підскарбієм великим коронним. Рід його внесений у VI та I частини родоводів книг Подільської та Ковенської губерній.В імперії Габсбургів рід Дульських підтвердив своє шляхетське походження в королівстві Галичини та Лодомерії .Та Присвоєно з галицьким титулом барона 29 жовтня 1782 Валентинові де Пшегонії-Дульському. Основою титулу було виконання посади єгеря теребовлянського.Деякі історики важають що герб пшегиня немае нічого спільного з гербом остоя але архівний документ свідчить інакше бачимо що Пшегарлинські користувалися печаткою з гербом Остоя.
Герб вважають варіантом герба Остоя через схожість і місце виникнення. Термін Остойчик введено в документі 1540 року. Бартош Папроцький і Каспер Несецький наводять думки, що герб Пшегоня походить від гербу Остоя. Аргументом тут є схожість емблем. Папроцький навіть цитує легенду, яка пояснює, що дракон у коштовності мав бути переданий Остойчику – родоначальнику Пшегоня за тривалу відсіч нападу Моравії. Хоча вся легенда не може бути правдою хоча б тому, що в середні віки коштовність Пшегоня була невідома і тоді вона зображувалася з мечем, а Остоя з хрестом, але Францішек Пєкосинський у Геральдиці Середньовіччя вважав спільне походження обох родів імовірним. Він сказав так тому, що село, яке, за його словами, дало назву гербу – Пшегоня, лежить неподалік від гнізд Остойчиків.
Роди Bartkowski, Bątkowski, Blizicki, Bortkiewicz, Bratkowski, Domaracki, Dulski, Dyako, Dzwonkowski, Epimach, Głodowski, Gołuski, Hryncewicz, Hryniewicki, Hryniewiecki, Hrynkiewicz, Huba, Hube, Kowalikowski, Kowalkowski, Krezi,Kryński, Kryski, Ktahelski, Lisowski, Lissowski, Nićwieciński, Niewieściński, Nikonowicz, Odloczyński, Piechowicz, Plewaka, Plewako, Przegaliński, Przegon, Przegoń, Przepałkowski, Przezdomski, Sieracki, Strzegocki, Wietrzyński, Wolfram, Zakobielski, Zołczycki, Zwiartowski, Zwonkowski, Żołczycki, Żółcic.
Деякі представники роду Ігнатій Гриневицький (Гербу Пшегоня) — убивця Олександра ІІ. Заарештовані 10(22) березня 1881. За вироком особливої наради сенату усі були повішені 3 квітня 1881 разом з іншими організаторами вбивства царя — А. Желябовим, Т. Михайловим, М.Кибальчичем,("М.Кибальчич Дід головного маршала авіації СРСР О. Є. Голованова") М. Рисаковим. Та. С. Перовською. Гриневицький загинув від ран під час вибуху бомби зробленої М.Кибальчичем (Організація Народна Воля) С. Перовська ("Батько Лев Миколайович Перовський" ) була нащадком Останньго Гетьмана Війська Запоріжського Кирила Олексійовича Розумовського Пйотр Пшегалинський — (р.н.?--†1820) Поручник польського війська, учасник наполеонівських кампаній. У родових зведеннях він виділяється як військовий представник роду початку XIX ст
Едвард Ян Станіслав Дзвонковський (1824–1887) Учасник Угорської революції 1848–1849 років; депутат Галицького сейму та австрійської Державної ради Пйотр Губа--Генерал-ад’ютант польної литовської булави, від 1776 року полковник XVIII ст.у 1776 році. Сейм 1775 року призначив його комісаром для розгляду справи Масловського та родини Квінтів (Т. Лег.)Родина Губів гербу Пшегіня (Пшегонія) стала дворянами у Конгресовому Королівстві Польському у 1836-1862 роках і була внесена до дворянських реєстрів тодішньої Радомської губернії, Кельської гілки. Кажуть, що від них походить рід Губе , а його представники були визнані дворянами в Королівстві в 1851 році з гербом Пшегіня. Миколай Креза старший (р.н?--р.с †1506).Староста львівський і перемишльський; власник Боболицького замку
Ян Дульський був за Сигізмунда-Августа підскарбієм великим коронним.1580–1590 роках — фактично один із головних міністрів фінансів Речі Посполитої; Радник Короля Стефана Баторія,староста Браńський, Сураський, Свецький, Рогозинський, Дибовський і Тчевський;Він також поставив свою печатку під актом Варшавської конфедерації 1573 року, яка гарантувала релігійний мир. Петро Вольфорам, краківський канонік Моде́ст Гриневе́цький--( р.н.1758--1823)церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету.У 1817 році внесений у список послів Галицького станового сейму. Каетан Гриневецький/Гриневицький, (1710--†1796) підчаший летичівський ;підстароста кам’янецький член Постійної ради в 1775 році.Постійна рада була центральним урядовим органом Речі Посполитої при королі Станіславі Августі Понятовському. Тому Каетан належав до державної політичної адміністрації.Орден Святого Станіслава та Орден Білого Орла 1780 1772.Каєтан Гриневецький — безперечно один із найбільш відзначених представників усього гербового клану Пшегиня.Воєвода та Сенатор. Миколай Креза, др. Анна Шафранець ( герб стариконь) близько 1500 — близько 1567/до 1574:королівський ротмістр; власник Боболицького замку та комплексу маєтків; учасник битви під Сокалем 1519 ркоролівський ротмістр; потрапив у татарський полон і повернувся приблизно через три рокиоку;Таким чином, діти Миколая Крези й Анни Шафранець були правнуками короля Сигізмунда I Старого по позашлюбній, але кровній лінії. Це підтверджено спеціальним науковим дослідженням Збігнева Анусика про Крезів. Ян Станіслав Невесцінський XVII ст.Староста млавський, посол від Поморського воєводства на конвокаційний сейм 1696 року Ігнацій Томаш Дульський †після 1790. Королівський шамбелян, підконюший коронний, стольник кам’янецький і летичівський Самуель Дульський XVIII ст.Стольник парнавський у 1721–1735 роках, підстолій летичівський у 1742 році, каптуровий суддя Галицької землі 1733 року Павло Гриневецький XVIII ст.Писар, земський суддя і підкоморій більський у 1765–1792 роках Барон Валентин де Пшегоня-Дульський Єгерь, Теребовлянський.
Див. також Бартовські (герб) Дульські Баронського титулу (герб) Ігнатій Гриневицький (Гербу Пшегоня) — убивця Олександра ІІ. Під керівництвом С. Перовської. (Організація Народна Воля) Примітки