Події
Видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ». Повністю «Енеїда» вийшла в світ після смерті Котляревського, в 1842 році. Цей твір є першокласним джерелом з українознавства, українського побуту та культури XVIII століттяКоментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989.
Особи
Призначено, звільнено
Народились 27 квітня, Поджіо Олександр Вікторович (1798—1873) декабрист, один із найактивніших членів Південного товариства. 3 травня, Густав Олізар (1798—1865) — київський губернський маршалок дворянства, польськомовний поет. 25 серпня, Полікарп (Радкевич) (1798—1867) — український релігійний діяч доби Російської імперії, духовний письменник, ректор Смоленської духовної семінарії. 11 жовтня, Грязнов Сергій Іванович (1798—1860) — російський архітектор, виконував проекти в дусі пізнього ампіру. 14 жовтня, Лукаш Баранецький (1798—1858) — шляхтич, римо-католицький релігійний діяч, львівський латинський архієпископ. 25 грудня, Йосиф (Семашко) (1798—1868) — митрополит спочатку унійний, з 1839 православний. Абаза Платон Никандрович (1798—1862) — український практик сільського господарства та знавець вівчарства. Вовк Хведір Ївлампійович (1798—1889) — український кобзар. Кобзарський цехмайстер у 1848—1889 р.р. Вольховський Володимир Дмитрович (1798—1841) — декабрист, військовик, генерал-майор Генштабу (1831).
Померли 8 травня, Арсеній (Ґловнєвський) (1748—1898) — василіянин, єпископ Берестейської єпархії Руської Унійної Церкви (1798). Ієронім (Блонський) (1735—1798) — церковний діяч, архімандрит Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, ректор Києво-Могилянської академії (1791—1795). Амфілохій Леонтович (1729—1798) — архімандрит Київського Межигірського та Пустинно-Миколаївського монастирів, єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, єпископ Переяславський і Бориспільський, вікарій Київської митрополії. Янов Петро Миколайович — статський радник, подільський віце-губернатор у 1795—1797 роках, подільський губернатор у 1797—1798 роках.
Засновані, створені Житомирська дієцезія Свято-Успенський собор (Херсон) Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (Велика Горожанна) Церква святої Параскеви Тарновської (Горошова) Межигірська фаянсова фабрика Обласна клінічна лікарня ім. Мечникова (Дніпро) Полтавський піхотний полк Чорноморська штурманська рота (Миколаїв) Авидівка Адамівка (Білгород-Дністровський район) Арчепитівка Бабичеве Байбузівка Березівка (Макарівський район) Білоусівка (Савранський район) Благодатне (Білгород-Дністровський район) Вовчий Яр (Куп'янський район) Гізівщина Дубки (Савранський район) Жорнище (Іллінецький район) Зарябинка Злинка (село) Кам'яне (Савранський район) Капустянка Карабилівка Ковбасова Поляна Крутоярівка (Білгород-Дністровський район) Лиманське (смт) Мала Стратіївка Нова Ободівка Олександрівка (Чорноморська міська рада) Панкратове Рубанівка (Великолепетиський район) Семенівка (Єланецький район) Слюсареве Струтинка (Савранський район) Тополине (Василівський район) Царівка (Новоайдарський район) Цибівка (Куп'янський район) Чабанівка (Любашівський район) Шайтанка (село) Янишівка
Зникли, скасовані
Видання, твори Енеїда (Котляревський)
Пам'ятні дати та ювілеї
900 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 725 років з часу (1073 рік):
розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 625 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 575 років з часу (1223 рік):
31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 475 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 450 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 400 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 350 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 300 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 250 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 225 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 200 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 175 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 150 років з часу (1648 рік):
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 125 років з часу (1673 рік):
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл. 75 років з часу (1723 рік): ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка.
Установ та організацій 225 років з часу (1573 рік): 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні, де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар».
Видатних особистостей
Народження 775 років з часу (1023 рік): народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074). 375 років з часу (1423 рік): народження Ма́ртина Ґа́штовтаБілоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.Gasztołdowie (01) / 1505) — київського воєводу, який 1471 року поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. 275 років з часу (1523 рік): народження Григорія Самборчика (або Григорія з Самбора) — українського (руського) вченого, поета епохи Відродження, гуманіста (пом. 26 лютого 1573). 175 років з часу (1623 рік): народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668). народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703). народження Іри́ни Сомко — дружини українського гетьмана Якима Сомка. (пом. бл. 1678). 150 років з часу (1648 рік): народження Девлета II Ґерая — кримського хана у 1699—1702, 1709—1713 рр. з династії Ґераїв. (пом. 1718). 125 років з часу (1673 рік): народження Гази III Ґерая — кримського хана у 1704—1707 рр. з династії Ґераї. (пом 1709). 100 років з часу (1698 рік): народження Андрія Барятинського — князя, генерал-майора, члена Генерального військового суду (1734—1737), члена Правління гетьманського уряду (1735—1737)Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289., представник княжого роду Барятинських (Борятинських) — нащадки Черніговського князя Михайла Всеволодича.Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. Т. 1 А-М. / Авт. -сост. В. В. Богуславский. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 780 с: ил. (пом. 1750) народження Митрополита Тимофі́й — релігійного діяча, митрополита Київського та Галицького (1748—1757). (пом. 1767). 75 років з часу (1723 рік): 31 жовтня — народження Йова (Базилевича) — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776). народження Василя Григоровича Туманського — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом. 1809). 25 років з часу (1723 рік): народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
Смерті 725 років з часу (1073 рік):
смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983)АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ // ; 700 років з часу (1098 рік): смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського. 600 років з часу (1198 рік): смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)Плахонін А. Г. Никифор II // 575 років з часу (1223 рік): 2 червня — смерті Мстисла́ва Рома́новича (Мстисла́ва Старого) — Великого князя Київського (1212—1223) (нар. 1156). 450 років з часу (1323 рік): смерті Андрі́я Ю́рійовича та Лева II Ю́рійовичаВойтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета . — С. 209.) — галицьких князів із династії Романовичів, співправителів Королівства Русі та Галицько-Волинського князівства. 425 років з часу (1373 рік):
24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296). 275 років з часу (1523 рік): смерті Мехме́да I Ґера́я () — кримського хана у 1515—1523 рр. з династії Ґераї. (нар. 1465). 250 років з часу (1548 рік):