Плато́н Арте́мович (Арте́мійович) Бажа́н ( бл. 1880, с. Лютенські Будища, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — † 1966) — військовий топограф, старшина Дієвої армії УНР. Батько поета Миколи Бажана.
Біографія Родовід Походив із козаків Полтавщини. Його батько, Артем Бажан, був ковалем у селі Лютенські Будища (нині Зіньківського району Полтавської області), мав трьох синів. Старшому, Михайлові, дісталася кузня, молодший, Петро, став рахівником. А середущий, Платон, «вибився в люди», як із гордістю говорила його мати, Ганна Бажан Карбованих слів володар: Спогади про Миколу Бажана. — К.: Дніпро, 1988. — С. 15.. Він став офіцером.
Кам'янецький період Служив військовим топографом у 74-ому Ставропольському полку, дислокованому в Кам'янці-Подільському. Полк розміщувався у будинках колишнього францисканського монастиря.
У Кам'янці-Подільському доля з'єднала Платона Артемовича з Галиною Поржецькою, дочкою Аркадія Костянтиновича Поржецького — казначея у Кам'янці-Подільському. Родина ця — з дрібної української шляхти, інтелігентна і небагата.
Донька Алла Платонівна Бажан згадувала Карбованих слів володар... — С. 16.:
У Кам'янці-Подільському в Бажанів народилося двоє синів: 1904 року — Микола (майбутній поет), 1907-го — Валентин (майбутній перекладач і журналіст).
Військову службу поєднував із педагогічною: був учителем гімнастики в міському училищі Терлецький А. Музейний провулок // Прапор Жовтня. — 1982. — 15 травня.
Як свідчить архівний документ, датований 1909 роком, у Кам'янці-Подільському на вулиці Петербурзькій (нині Лесі Українки) «домоволодіння Варвари Миколаївни Скаржинської складається з двох кам'яних одноповерхових та одного кам'яного двоповерхового будинків. У нижньому поверсі двоповерхового будинку в чотирьох кімнатах квартирує із сім'єю офіцер-скарбник Ставропольського полку Платон Бажан» . Будинок зберігся до нашого часу. 25 жовтня 1988 року на цьому будинку (№26-А) відкрито меморіальну дошку Миколі Бажану.
Уманський період
Станом на 1 січня 1910 року Платон Бажан — штабс-капітан 74-го піхотного Ставропольського полку (Кам'янець-Подільський). Проте того ж 1910 року військову частину, в якій служив Платон Артемович, перевели до Умані, і сім'я Бажанів надовго оселилася там. Спочатку мешкали на вулиці Прорізній, що закінчувалася яром, потім переїхали у Штабний провулок (у радянські часи перейменований на Кінногвардійський).
В Умані сім'я Бажанів поповнилася третьою дитиною — донькою Аллою. Згодом вона так згадувала уманський період Карбованих слів володар... — С. 18.:
Учасник Першої світової війни. Останнє його звання в російській армії — підполковник Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). — К., 2007..
На службі в українській армії 1918 — старший діловод господарчої частини Військового міністерства УНР, згодом — Української Держави. Від травня 1919 року — у розпорядженні Військового міністерства УНР. Від 25 серпня 1919 року — старшина для доручень 2-го товариша Військового міністра УНР у справах постачання .
Повернення в Умань Після повернення в Умань працював завідувачем державного млина в селі Вороне. Це врятувало сім'ю Бажанів від голоду.
Згадує донька Алла БажанКарбованих слів володар… — С. 25.:
Проте на Бажанів чекала інша неприємність: узимку від перегрітої грубки-«буржуйки» згорів їхній невеличкий триквартирний будинок — сухий, дерев'яний, обмазаний глиною. Довелося серед зими, в снігу, при морозі влаштовувати житлоКарбованих слів володар… — С. 29..
Улітку Бажанам дали нову квартиру, більш-менш пристойну, на вулиці Урбайліса, 33Карбованих слів володар… — С. 31..
У роки репресій Із початком «великого терору» Платон Артемович зник з Умані та переховувався в Криму. Його сина Валентина Платоновича Бажана заарештували і випитували, якого кольору були петлиці в його батька — чи не жандармські. Драматично склалася й доля доньки. Алла Платонівна Бажан зустрічалася з популярним сатириком Юрієм Вухналем, але в листопаді 1936 року його ув'язнили, а влітку розстріляли. А коли одружилася, узяли її чоловіка. Рятуючись від неминучого арешту, Алла Платонівна з чужим паспортом теж утекла до Криму Пилип Селігей, Станіслав Цалик. Без канонів, або Про що змовчали біографи Миколи Бажана // Дзеркало тижня. — 2004. — №39..
Полегшення настало тільки в січні 1939 року, коли Миколу Бажана замість очікуваного арешту нагородили (з подачі Сталіна) орденом Леніна — за переклад поеми Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі»). Це дало змогу Платонові Артемовичу з'явитися в Київ, де мешкав Микола Платонович. Платон і Галина Бажани поселилися в "Будинку робітників літератури" (Роліт) — у квартирі, виділеній синові-орденоносцю .
Галина Аркадіївна померла 6 жовтня 1955 року, Платон Артемович пережив її на 10 років — помер 1966 року Костенко Наталія. Микола Бажан. Життя. Творчість. Особливості віршостилістики: Монографія. — К.: Кий, 2004. — С. 11. Брюгген Володимир. Жива присутність // Вітчизна. — 1990. — №7. — С. 160..
Примітки
Література
Алла Бажан. Біля джерела // Карбованих слів володар: Спогади про Миколу Бажана. — К.: Дніпро, 1988. — С. 15—33. Сваричевський Анатолій. Кам'янецькі корені Миколи Бажана // Подільські вісті. — 2004. — 19 жовтня. Костенко Наталія. Микола Бажан. Життя. Творчість. Особливості віршостилістики: Монографія. — К.: Кий, 2004. — С. 11. Брюгген Володимир. Жива присутність // Вітчизна. — 1990. — №7. — С. 158—160.