Микола Олександрович Машкін (28 січня (9 лютого) 1900, село Соколики, нині Татарстан — 15 вересня 1950, Москва) — історик античності, фахівець з історії Стародавнього Риму. Професор (1939), професор МГУ (1942), доктор історичних наук (1942), завідувач кафедрою історії стародавнього світу МДУ (з 1943 року). Автор підручника «Історія Стародавнього Риму» (для іст. Ф-тів ун-тів і пед. Ін-тів; 1947 5 видавництво. 1956; перекладений декількома мовами, у т. ч. українською).
Біографія
Народився в сім'ї вчителя. Закінчив реальне училище в Богульмі (1918, Республіка Ідель-Урал), потім навчався на історико-філологічному факультеті Самарського університету. Закінчив факультет суспільних наук МГУ в 1922 році. Викладав російською мовою в КУТС і Комуністичному університеті ім. Свердлова. У 1924—1929 роках — аспірант Інституту історії РАНІОН.
З 1934 року викладав на історичному факультеті МГУ, з 1941 року завідував кафедрою стародавньої історії Московського інституту історії, філософії та літератури, з 1943 року — МГУ. Кандидат історичних наук (1938), доктор історичних наук (1942, дисертація «Принципат Августа. Походження і соціальна сутність»). З 1948 року також завідувач сектором давньої історії Інституту історії АН СРСР. Виконував обов'язки головного редактора «Вісника древньої історії», читав лекції в ВПШ при ЦК ВКП (б), був членом історичної секції ВАК СРСР.
Досліджував проблеми переходу від Республіки до Імперії, а також взаємини провінцій з Римом, культуру Риму і Римської Африки. Ряд робіт присвячений історіографії. Хрестоматійним в радянському античновведенні стала його праця «Принципат Августа» (М.-Л., 1949), що вийшла незадовго до смерті автора; був переведений на угорську, італійську, німецьку, румунську мову та і. У цій роботі М. А. Машкін досліджував принципат як форму державності, його генезис, ідеологію і соціальну сутність. За «Принципатом Августа» в 1951 році М. А. Машкін став лауреатом Сталінської премії другого ступеня (посмертно).
Син — історик М. М. Машкін (1926—2014).
Основні роботи Машкін М. О. агоністіків або агоністики в кодексі Феодосія // Вісник древньої історії. — 1938. — № 1. Машкін М. О. Есхатологія і месіанізм в останній період Римської республіки // Известия АН СРСР. Відділення історії та філософії, III. — 1946. — № 5. Машкін М. О. Римські політичні партії в кінці II — початку I в. до н. е. // Вісник древньої історії. — 1946. — № 3. Машкін М. О. Історія Стародавнього Риму. — М., 1947. (М., 1950.) Машкін М. О. Історія Римської імперії. Спец. курс. Методичний посібник для студентів заочників пед. інститутів. — М., 1949. Машкін М. О. Принципат Августа. Походження і соціальна сутність. — М., Л., 1949. Машкін М. О. До питання про революційний рух рабів і колонів в римській Африці // Вісник древньої історії. — 1949. — № 4. Машкин, Н.А. Последний век пунического Карфагена // Вестник древней истории. - 1949. - № 2 (28). - С. 40-55.
Примітки
Література Маяк І. Л. Професор Н. А. Машкін // Вісник древньої історії. 1950. № 4; Маяк І. Л. Пам'яті Н. А. Машкіна (1900—1950) // Вісник древньої історії. 1976. № 1;
Микола Олександрович Машкін. До 10-річчя від дня смерті // Вісник древньої історії. 1960. № 3; Н. А. Машкін // Портрети істориків: час і долі. Т. 2. Загальна історія / відп. ред. Г. Н. Севостьянов. М., 2000..