Андрій Іванович Деньєр (Андрій (Генріх) Деньєр; Генріх-Йоганн Dtnier; нар. 1820, м. Могильов, Російська імперія — † 3 березня 1892, м. Санкт-Петербург, Російська імперія)Роки життя за новим стилем. — російський художник, піонер фотографії в Росії. Фотограф Тараса Григоровича Шевченка
== Життєпис<ref>У зв'язку з різночитанням у різних джерелах, датування подій проведено за роботою: 'Бархатова Е. В. Русская светопись. Первый век фотоискусства 1839—1914</ref> ==
Народився в родині швейцарського громадянина Йоганна Деньє, при народженні одержав ім'я — Генріх Деньє. Пізніше змінив ім'я на Андрій Іванович Деньєр. Деколи використовував і Андрій (Генріх) Деньєр.
У Могильові закінчив гімназію (1842), після чого їде в Петербург і вступає як вільний слухач до Петербурзької академії мистецтв у клас історичного живопису Карла Брюллова. Навчається й одночасно дає уроки малювання в різних приватних навчальних закладах.
У 1851 році закінчує навчання в академії, здобувши звання некласного художникаОсобам, які закінчили Петербурзьку академію мистецтв із золотою або великою срібною медаллю присвоювали звання «Класний художник». Особам, які закінчили Петербурзьку академію мистецтв із малою срібною медаллю присвоювали звання «Некласний художник» («Вільний художник»). Званням відповідали і певні пільги. з історичного і портретного живопису.
Ще навчаючись в академії, Деньєр захопився фотографією і в 1849 роціНеодноразово нагадував про це на зворотах своїх бланків. на Невському проспекті Петербурга відкрив фотоательє «Дагеротипний заклад художника Деньєра».
Працював спочатку недовго в техніці дагеротопії, потім у техніці вітропії (фотографії на склі), а пізніше, одним з перших, освоїв колоїдний (мокроколоїдний) процес.
А. І. Деньєр винайшов спосіб отримання м'якості контурів при друку («ефект Деньєра»). Для цього робив два негативи на пластинках різної товщини, а потім друкував з обох.
В ательє Деньєра знімалися всі верстви населення, в тому числі і Царський двір.
Популярності Деньєра сприяла «художня спрямованість» створюваних ним портретів, використання своїх навичок професійного живописця.
У кращі часи в майстерні Деньєра працювало до 18 осіб, зокрема ретушерами були майбутні відомі художники І. М. Крамськой, П. Ф. Соколов, І. П. Раулов, М. Б. Тулінов та інші.
Діяльність Деньєра запам'яталась не тільки висококласним виконанням поточних приватних замовлень, а й виданням за передплатою протягом року (1865) щомісячного альбому з 12 фотографій, знятих з натури відомих у той час у Росії людей («Альбому фотографічних портретів Августійших осіб і осіб, відомих в Росії»)«Зображень осіб Імператорської родини, міністрів, членів Державної ради, чинів імператорського двору, осіб, відомих своїми державними і громадськими подвигами, духовних, військових, цивільних, вчених, художників, відомих артистів імператорських театрів і взагалі людей чудових в Росії за своєю громадською діяльністю». (Бархатова Е. В. «Русская фотография середины XIX — начала XX века, Персоналии». — С. 363—364.)
У 1860 році, одним з перших, Деньєр експонував свої роботи на виставці в Імператорській академії мистецтв.
Того ж року А. І. Деньєр удостоєний звання «Фотографа Їх Імператорських Величностей» і право зображати державний герб на своїй продукції, увійшов до складу фотографічного відділу Імператорського Російського технічного товариства, стає членом Французького фотографічного товариства, виступає експертом на російських і міжнародних фотовиставках.
З початку 1880-х рр. працював у майстерні разом з сином Адольфом.
До 1890 року А. І. Деньєр зберігав швейцарське громадянство і тільки за два роки до смерті прийняв російське підданство.
Помер Андрій Іванович Деньєр 5 березня 1892 року в Санкт-Петербурзі, похований на Волковському лютеранському кладовищі.
У 1890 році власником фотоательє «Г. Деньєр» на Невському проспекті став Роберт Пель.
Основні роботи А. І. Деньєра зберігаються в Російській національній бібліотеці (РНБ, Петербург) і Державному історичному музеї (ДІМ, Москва).
Виставкова діяльність, нагороди
А. І. Деньєр був активним учасником міжнародних і російських виставок: у Петербурзі (1860), Імператорська академія мистецтв; у Берліні (1865, було виставлено шістдесят робіт); у Лондоні (1862, 1871, срібна медаль; 1873, срібна медаль); Всеросійської мануфактурної виставки в Петербурзі (1870, срібна медаль«… за фотографічні роботи, що доводять, крім відмінного технічного виконання, артистичний напрямок і прийоми досвідченого художника».); Політехнічної виставки в Москві (1872, почесна нагорода); Міжнародної виставки у Відні (1873); Першої в Росії фотографічної виставки в Петербурзі (1888, медаль«…за художнє виконання і технічну досконалість фотографічних портретів». ІРТОІнтернаціональне туристичне обслуговування.); II виставки V Відділу ІРТО в Петербурзі (1889); Всеросійської виставки ОРТЗОРТЗ — Общество распространения технических знаний, Москва. в Москві (1889).
Взаємини А. І. Деньєра з Тарасом Григоровичем Шевченком
Андрій Деньєр і Тарас Шевченко були добре знайомі з молодих років: вчились в один час у Петербурзькій академії мистецтв в одного і того ж викладача — Карла Брюллова.
Часто зустрічались опісля повернення Шевченка з заслання.
За спогадами Благовєщенського А. А. Благовещенский. Шевченко в Петербурге (1858—1861)], «в його майстерню, крім Микешина, найчастіше ходили скульптор Ф. Ф. Каменський, живописець Г. Деньєр та ін. … Деньєр написав з Тараса Григоровича портрет, який … подавав на виставку»
У фотоательє Деньєра були зроблені 4 фотографії Шевченка (Детальніше дивись: Світлини Тараса Григоровича Шевченка).
Примітки
Джерела Бархатова Е. В. Русская светопись. Первый век фотоискусства 1839—1914. — Санкт-Петербург : Альянс : Лики России, 2009 Яцюк В. Таїна Шевченкових світлин. — К., 1998. — С. 29–32 А. А. Благовещенский''. Шевченко в Петербурге (1858—1861) (Воспоминания о Тарасе Шевченко. — К.: Дніпро, 1988. — С. 337—346; 545—549.) Музей Тараса Шевченка Биография и информация Словари и и энциклопедии на Академике Фотограф Андрей Иванович Деньер Руниверс Фотограф Андрей (Генрих) Иванович Деньер Fototikon