Голокост у Рівному — масове систематичне винищення єврейського населення міста Рівне у роки німецької окупації міста.
Окупація Рівного та перші акції проти євреїв Окупація Рівного нацистами відбулася 28 червня 1941 р.Освобождение городов. Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945 / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др.. — М.: Воениздат, 1985. — C. 206.. За адміністративно-територіальним поділом місто увійшло до генеральної округи «Волинь–Поділля» Рейхскомісаріату «Україна» (Reinchskomissariat Ukraine), декрет про утворення якого А. Гітлер підписав 20 серпня 1941 р.Лисенко О., Нестеренко В. Окупаційний режим на Україні у 1941—1943 рр.: адміністративний аспект // Архіви окупації, 2006. — С. 766.. Рейхскомісаром призначено гауляйтера Східної Пруссії Еріха Коха, а його резиденцію — м. РівнеСоветская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 : документы и материалы: в 3 т. Т. 1 : Украинская ССР в первый период Великой Отечественной войны (22 июня 1941 г. — 18 ноября 1942 г.) / сост.: Д. Григорович, К. Архипенко, П. Добровольский [и др.] ; ред. Л. Лазуренко. — К.: Наукова думка, 1980. — С. 331.. Зважаючи на особливий статус (столиця Рейхскомісаріату), в місті знаходилися основні владні інституції РКУ — штаб Еріка Коха, німецький суд, Центральний емісійний банк України, штаб головного інтендантства й господарче управління групи армій «Південь», штаб начальника тилових частин вермахту в Україні тощо. Вибір провінційного міста в якості столиці демонстрував презирство до історичних традицій та зневажливе ставлення до м. Києва, підкреслюючи на географічній, а не на державно-історичній цілісності. Еріх Кох визнав, що вибрав Рівне, як столицю Райхскомісаріату, «щоб підкреслити нікчемність української державності»Бердз Джеффрі. Голокост в Рівному: масове вбивство в Сосонках, листопад 1941 р. / пер. з англ. Д. Аладька. — Рівне: Волин. Обереги, 2017. — С. 29.
Напередодні Другої світової війни в Рівному з 57 тис. населення мешкало 25 тис. євреїв. Разом з біженцями Польщі, їх кількість оцінювалася близько в 30 тис. чол.Encyclopedia of the Holocaust. Israel Gutman, Editor in Chief. Volume 3. Yad Vashem. Jerusalem. — p. 1308.. За даними Шмуеля Спектора 7 % євреїв вдалося евакуюватисяSpector S. The Holocaust of Volhynian Jews, 1941—1944 / S. Spector. — Jerusalem, 1990. — p. 53..
Реєстрація населення 15 серпня 1941 р. засвідчила наявність в Рівному 25 національностей, де налічувалося 19763 євреїв. За цим показником єврейська громада перевершувала більш ніж у двічі польську (8540 чол.) і в 3,5 рази українську (5136 чол.). Дані останньої офіційної рестрації міської управи м. Рівного за тиждень до розстрілу євреїв в Сосонках (станом на 1 листопада 1941 р.) засвідчили про наявність у місті 20300 євреїв (543 дорослих чоловіків, 9400 дорослих жінок, решта — діти до 16 років)Держархів Рівн. обл., ф. Р.-78, оп. 1, спр. 11. — арк. 2.
1 липня 1941 р. утворено Рівненську міську управу. Бургомістром обраний Бульба Полікарп, його заступником — Іван Сав'юкПисцьо В. Організаційно-суспільні зміни в контексті встановлення окупаційного режиму на Рівненщині // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. записки Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. — Рівне: РДГУ, 2009. — Вип. 15. — С. 149.. Одночасно в Рівному працював німецький бургомістр — ГерманДерейко І. Структура окупаційних органів Рейхскомісаріату «Україна» // Сторінки воєнної історії України. — К., 2004. — Вип. 8. Ч.1. — С. 261—162.. Окружним комісаром (гебітскомісаром) Рівненської округи з 15 вересня 1941 р. став д-р. Вернер БеєрДержархів Рівн. обл., ф. Р.-22, оп. 1, спр. 3. — арк. 1..
На початку окупації відбулися перші акції проти євреїв. 8 липня 1941 р. арештовано 130 євреїв, яких вночі утримували у дворі державного банку, а наступного ранку 9 липня розстріляли. Рівненська єврейка Варвара Барац про це згадувала так: {| «У цей вечір німці захопили близько чотирьохсот чоловік і загнали їх на ніч у двір Національного банку, а вранці у вікно ми бачили, як цю партію під німецькою охороною повели по одній з головних вулиць міста. Слідом за ними везли два кулемети, але нікому в голову не прийшло, що першу партію євреїв ведуть на розстріл і що ми нікого з них більше не побачимо. Ми були впевнені, що їх погнали кудись на роботу, і це припущення ще довго вселяло надію в свідомості рідних і близьких цих людей. Лише потім вияснилось, що в цей день на околиці міста були розстріляні перші жертви єврейського геноциду»Барац В. Бегство от судьбы. Воспоминание о геноциде евреев на Украине во время Второй мировой войны. — М.: «Арт-Бизнес-Центр», 1993. — С. 11-12..
12 липня 1941 р. біля цегляного заводу близько 2 км від міста було розстріляно ще 100 євреїв, а в серпні 1941 р. — розстріляно ще кілька сотень. Таким чином, загалом влітку 1941 р. було вбито близько 500—600 євреївХолокост на территории СССР: энциклопедия / гл. ред. И. Альтман. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Рос. полит. энциклопедия (РОССПЄН): Научно-просвитительный центр «Холокост», 2011. — С. 858..
Правове становище Система мір та заходів проти євреїв була спрямована на позбавлення їхніх прав, якими все ж в обмеженому вигляді могло користуватися інше населення.
З початку окупації на євреїв були накладені контрибуції, які проводилися кількаразово. Спочатку за три тижні юденрат мав зібрати 1 200 тис. марок, а через дві неділі — ще 200 000 марокБарац В. Бегство от судьбы… — С. 15.. За весь період окупації рівненських євреїв примусили здати 12 млн руб.Холокост на территории СССР: энциклопедия / гл. ред. И. Альтман… — С. 580.. Крім грошей, жертв примушували безкоштовно здавати одяг, хутра, теплі речі для німецької армії, кольорові метали, цінні речі.
У липні-серпні 1941 р. в управління воєнних трофеїв Головного казначейного рейхсбанку почали надходити прибутки. Одним з перших великих надходжень став вантаж з Рівного і Острога в кінці жовтня 1941 р. вагою в 2,5 т. В листопаді нові транспорти з Рівного (цінності євреїв Рівного і Ковеля, а також прилеглих містечок) і Львова важили 2,3 т і 866 кгХолокост на территории СССР: энциклопедия / гл. ред. И. Альтман… — С. 456..
Грабіж євреїв Рівного відбувався протягом всього часу нацистської окупації. Після розстрілу євреїв в Сосонках 6-8 листопада 1941 р. гебітскомісару д-ру Вернеру Беєру передали мішок з золотом та цінностямиУничтожение евреев в г. Ровно в начале ноября 1941 года в свете немецких документов / публ. О. Круглова // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі. — К., 2012. — № 1 (11). — С. 130.. У своїй резиденції він влаштував розпродаж, оголосивши серед місцевих німецьких посадовців, що в нього є годинники, ювелірні вироби, портсигари та інші особисті речі євреївЛауер Венді. «На ньому лежить весь тягар управління: нацистські цивільні правителі і Голокост у Житомирі» // Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення. За редакцією Рея Брандона та Венді Лауер. Пер. з анг. Н. Комарової. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. — С. 327..
Жертв Голокосту змусили носити розпізнавальні знаки (спочатку зірки Давида, потім пов'язки жовтого кольору — «лати»). Згідно з наказом гебітскомісара д-ра Беєра, на території Рівненської округи з 19 вересня 1941 р. євреї повинні були носити «жовті лати»Держархів Рівн. обл., ф. Р.-22, оп. 1, спр. 4. — арк. 1; Оголошення д-ра Беєра // Волинь. — 1941. — 21 вересня. — С. 4.. Спеціальні відзнаки носила і єврейська поліція — кепку з жовтою стрічкою та нашивкою «Єврейська служба порядку».
Євреям було заборонено залишати місця свого помешкання, було обмежено у видачі продуктів харчування за харчовими картками, заборонено одружуватись з неєвреями (арійцями). 16 грудня 1941 р. в Рівному створено комісію по перевірці національностіДержархів Рівн. обл., ф. Р.-33, оп. 1, спр. 2. — арк. 31..
Дискримінація економічного життя зводилася до заборони участі в торговельно-купівельних операціях. Внаслідок цього вони опинилися під загрозою голодної смерті або великих штрафів. Від 16 серпня 1941 р. за указом гебітскомісара Беєра в Рівному євреям заборонено купувати будь-що на торгахГон М. Голокост у Західній Волині // Голокост і сучасність. — 2002. — вересень-жовтень. — № 5. — С. 6.. Євреї стали єдиною групою, що сплачувала за приналежність до національності — «жидівський податок», який становив 20 %. Робітники звільнялися з підприємств, які з восени 1941 р. їм їх відкривати заборонялося. Все майно переходило у власність держави.
Використовувалася безкоштовна праця євреїв. У розпорядженні Рівненської окружної управи від 10 липня 1941 р. йшлося про те, що «до праці на публічних роботах вживати жидів без винагороди забезпечивши їх виживленням»Держархів Рівн. обл., ф. Р.-48, оп.1, спр. 1. — арк. 6.. Тобто євреї працювали за їжу. Найбільше їхню працю використовували на відбудові та ремонті житлових об'єктів після бомбардувань Рівного, на будівництві доріг тощо. Важкі роботи поєднувалися з моральним приниження та фізичними насиллям, що нерідко ставало причиною каліцтва та смерті. За спогадами Варвари Барац, при виході євреїв на роботу «одного арештували, другого побили, а третій взагалі не вернувся живим»Барац В. Бегство от судьбы… — С. 53..
Єврейські робітники, як і військовополонені не мали трудових книжок, не мали права на відпустку, соціального страхування, премій та медичного обслуговуванняДержархів Рівн. обл., ф. Р.-33, оп. 7, спр. 291. — арк. 28..
Дискримінація в трудовій сфері поєднувалася з релігійною, адже євреї повинні були працювати у святкові для них дні. Від 14 серпня 1941 р. всі єврейські підприємства повинні були працювати у суботуДержархів Рівн. обл., ф. Р.-33, оп. 7, спр. 67. — арк. 227.. В квітні 1942 р. за розпорядженням німецького бургомістра в Рівному на примусових роботах євреї працювали кожної суботи, неділі та понеділка. Культова наруга виявлялася в тому, що в Рівненській Великій синагозі складали майно розстріляних євреїв, пакували його та вивозили до Німеччини. Згодом в ній євреї змушені були розпалювати вогнище священними для них єврейськими молитовниками, щоб не замерзнути взимку на роботіБарац В. Бегство от судьбы… — С. 40.. З 22 синагог в Рівному повністю було знищено або розібрано 17, а 5 залишилося в напіврозібраному станіЦДАВО, Ф.-337, оп.. 26, спр. 49. — арк. 6.. Сексуальна наруга, очевидно, була досить поширеним явищем, зважаючи на безправність становища, в якому перебували євреї. Дангі з Меморіальної книги Рівного свідчать, що грабіж і зґвалтування євреїв стали щоденним явищем.
Розстріл в Сосонках 6-8 листопада 1941 року
6-8 листопада 1941 р. в урочищі Сосонки на східній околиці Рівного було вбито близько 17,5 тис. євреїв. Потреба знищення рівненських євреїв детермінована заявами нацистів, що Еріх Кох приїде в місто лише в тому випадку, коли будуть знищені євреїКруглов А. Уничтожение евреев в г. Ровно… С. 105.. Іцхак Арад зазначав, що можливою причиною розстрілу такої кількості людей стало те, що постала нагальна потреба в столиці Райхскомісаріату звільнити велику кількість приміщень для розміщення німецьких установ та вирішення житлової проблеми німцівАрад И. Они сражались за Родину: евреи Советского Союза в Великой Отечественной войне. — М.: Мосты культуры ; Гешарим, 2011. — С. 299..