Ліоне́ль Чарльз Ро́ббінс, барон Роббінс (, , м. Мідлсекс, Велика Британія — , Лондон) — британський економіст. Відомий своїм керівництвом у Лондонській школі економіки, а також запропонованим визначенням економіки.

Молоді роки Роббінс народився в Сіпсоні, на захід від Лондона, у сім'ї Ричарда (1872—1960) і Рози Маріон Роббінс (уроджена Гарріс). Його батько був фермером і також співробітником місцевої ради Мідлекса. Сестра Роббінс Керолайн була відомим професором історії.

Роббінс здобув освіту в місцевій гімназії, окружній школі Савхолл. Його університетська освіта почалася в Університетському коледжі Лондона, але була перервана Першою світовою війною. Він служив у Королівській Польовій артилерії як офіцер у 1916—1918 роками, коли був поранений і повернувся додому. Надалі здобував вищу освіту в Лондонському університеті й Лондонській школі економіки.

Робота Він був послідовником Вільяма Стенлі Джевонса і Філіпа Вікстеда, на нього впливали континентальні європейські економісти: Леон Вальрас, Вільфредо Парето, Ойґен фон Бем-Баверк, Фридрих фон Візер і Кнут Віксель. Роббінс замінив на посаді директора Лондонської школи економіки в 1929 році. Серед його перших призначень був Фридрих Гаєк, який виховав нове покоління англомовних «континенталів», таких як Джон Гікс, Ніколас Калдор, Абба Лернер і Тібор Скітовськи.

У своїй ранній роботі 1928 року Роббінс критикував напрямок британської економіки, що слідувала принципам Маршалла, засновника неокласичної економіки. Підтримував розвиток англо-саксонської економіки згідно з думками австрійської школи.

Найвідоміша книга Роббінса — «Нарис про природу та значення економічної науки» 1932 року. Ця книга містить три основні думки. По-перше, відоме всебічне визначення економіки: «Економіка — це наука, яка вивчає поведінку людини як зв'язок між заданими цілями та обмеженими засобами, які мають інше використання». По-друге, Роббінс придумав поділ на позитивні й нормативні питання. Позитивні питання — це питання про те, що є; нормативні питання стосуються того, що має бути. Роббінс стверджував, що економіст повинен вивчати, що є, а не те, що має бути. Економісти досі широко поділяють переконання Роббінса. Третя думка Роббінса полягає в тому, що економіка є устроєм логічного виведення з перших засад.

У липні 1944 року брав участь у Бреттон-Вудській конференції.

Очолив призначену урядом в 1961 році раду з питань вищої освіти, утворену для оцінки її стану в країні та подання порад щодо подальшого розвитку. Він оприлюднив свій знаменитий «звіт Роббінса» у 1963 році, у якому рекомендував розширювати університети, а всім коледжам передових технологій — надати звання університетів. Роббінс також попросив уряд виділяти гроші для вправних здобувачів вищої освіти, які не мали грошей на навчання. Його доповідь зрештою призвела до розширення британської вищої освіти в 1960-х і 1970-х роках.

Він став першим канцлером новоствореного в 1968 році.

Відома цитата

Список робіт «Принципи економіки», 1923, «Економіка» «Динаміка капіталізму», 1926, Економіка. «Оптимальна теорія народонаселення», 1927, у Грегорі й Дальтоні, редактори, Лондонські есе в економіці. «Представнича фірма», 1928, EJ. «Про певну неоднозначність у концепції стаціонарної рівноваги», 1930, EJ. «Нарис про природу та значення економічної науки», 1932. «Зауваження щодо відносин між економікою та психологією», 1934, Манчестерська школа. «Зауваження про деякі аспекти теорії витрат», 1934, EJ. Велика депресія, 1934. Перейдіть до розділів попереднього перегляду. «Місце Джевона в історії економічної думки», 1936, Манчестерська школа. Економічне планування і міжнародний порядок, 1937. Макміллан, Лондон. «Міжособистісні порівняння корисності: коментар», 1938, EJ. Економічні причини війни, 1939. Економічна проблема миру і війни, 1947. Теорія економічної політики в англійській класичній політичній економії, 1952. Роберт Торренс і еволюція класичної економіки, 1958. Політика і економіка, 1963. Університет у сучасному світі, 1966. Теорія економічного розвитку в історії економічної думки, 1968. Джейкоб Вінер: Данина, 1970. Еволюція сучасної економічної теорії, 1970. Автобіографія економіста, 1971. Політична економія, минуле і сьогодення, 1976. Проти інфляції, 1979. Переглянуто вищу освіту, 1980. «Економіка та політична економія», 1981, AER. Історія економічної думки: лекції LSE, під редакцією Уоррена Самуельса та Стівена Дж. Медема, 1998.

Примітки

Посилання Lionel Robbins

LSE Digital Library — Lionel Robbins Lionel Charles Robbins Photographs from National Portrait Gallery, London

Джерела

Роббинс Лайонел (1898—1984) 100 великих економістів після Кейнса