Арту́р Йос́ипович Войте́цький (23 жовтня 1928, Вінниця, Українська РСР — 22 травня 1993, Київ, Україна) — український радянський кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990).
Життєпис З 1953 року р. — асистент режисера, потім режисер Київської кіностудії художніх фільмів.
1954 року закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (відділення кіно), де викладав у 1966—1971 рр.
Помер на 65-му році життя 22 травня 1993 року. Похований у рідній Вінниці.
Фільмографія Народжені бурею (1957, режисер у співавт. з Я. Базеляном) Це було навесні (1959, режисер у співавт. з К. Гаккелем) Летючий корабель (1960, режисер разом з М. Юферовим) Десь є син (1962) Стежки-доріжки (1963, режисер у співавт. з О. Борисовим) До уваги громадян та організацій (1965, режисер) З нудьги (1968, режисер, автор сценарію у співавт. з Юрієм Іллєнком, Юрієм Пархоменком, Євгеном Хринюком; Почесна грамота фестивалю; диплом актрисі Майї Булгаковій; приз видавництва «Мистецтво» (Єреван) Валерію Башкатову — на кінофестивалі республік Закавказзя та України в Єревані, 1968 р.) Тронка (1971) Хвилі Чорного моря (1975–1976) Розповіді про любов (1980, автор сценарію, режисер) Історія одного кохання (1981, автор сценарію, режисер; Диплом фестивалю і приз газети «Советская культура» — на ВКФ телефільмів в Єревані, 1981 р.) Ще до війни (1982, автор сценарію, режисер Борис Савченко, Перша премія та приз журі, приз СК СРСР — на ВКФ телефільмів в Алма-Аті, 1983 р.) Ненаглядний мій (1983, співавт. сценар. з Віктором Астаф'євим, режисер; Приз Тетяні Шестаковій за найкраще виконання жіночої ролі — на ВКФ телефільмів у Києві, 1985 р.) Десь гримить війна (3 серії) (1986, співавт. сценар. з Віктором Астаф'євим, режисер) Нині прослався син людський (1990, автор сценарію, режисер) Господи, прости нас грішних (1992, автор сценарію, режисер'')
Примітки
Посилання
Войтецький Артур Йосипович (фільмографія на kino-teatr.ru) Войтецький Артур Йосипович (kinokolo.ua)