Бруно Калниньш (, 7 травня 1899 Тукумс — 26 березня 1990, Стокгольм) — латвійський політик соціал-демократичного спрямування, публіцист та історик. Син видних соціал-демократів Клари і Паулса Калниньша.
Один з керівних діячів ЛСДРП (член Центрального комітету) і ключових фігур в молодіжному лівому русі в міжвоєнній Латвії. Редактор Ziņotājs, Darba Jaunatne, Latvijas Sociāldemokrātiskās Strādnieku Partijas CK Ziņotājs, Strādnieku Sports, Latvijas Strādnieku Sports і Strādnieku Sports un Sargs. Член Народної ради Латвії. Депутат всіх довоєнних скликань сейму Латвії. Після перевороту Карліса Улманіса арештований і висланий з країни.
Біографія
У липні 1940 повернувся до Латвії зі Швеції після вигнання під час авторитарного правління К. Улманіса; був начальником політуправління Народної армії Латвії з липня по вересень 1940Latvijas okupācija un aneksija 1939—1940: Dokumenti un materiāli. / Sastādītāji: I. Grava-Kreituse, I. Feldmanis, J. Goldmanis, A. Stranga. — Rīga, 1995. ISBN 9984-9085-0-X — 458.—461. lpp. . Під час нацистської окупації заарештований і відправлений до концентраційного табору, звідки був звільнений в 1944. Після Другої світової війни — знову емігрант в Швеції, почесний голова СоцінтернуHonorary Presidents XVII Congress of the Socialist International, Lima 20-23 June 1986; Honorary Presidents XVIII Congress of the Socialist International, Stockholm 20-22 June 1989, автор книг про історію Росії та балтійських країн.
Примітки
Посилання Kalniņš B. 1940. gada liktenīgā vasara Kalniņš, Brūno Haralds (07.05.1899.-26.03.1990.) — historia.lv Kalniņš B. Latvijas Sociāldemokratijas 50 gadi (1904—1954)