Га́рдишівка (також Гарнишівка) — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 732 особи (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Загальна інформація Село розташоване на правому березі річки Мала Гнилоп'ять, за 12 км півдненно-західніше районного центру Бердичева та за 5 км від найближчої залізничної станції Демчин.
Населення За довідником 1885 року в селі мешкало 313 осіб, налічувалося 36 дворових господарств.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 599 осіб, з них: православних — 511, римокатоликів — 67, чоловіків — 293, жінок — 306.
Наприкінці 19 століття в селі налічувалося 775 мешканців, дворів — 90, у 1906 році — 643 мешканці, дворів — 93, у 1923 році — 909 мешканців, дворів — 166.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 932 особи, з них 435 чоловіків та 497 жінок; за національністю: українців — 863, поляків — 68, чехів — 1. Кількість господарств — 208.
На початок 1970-х років село мало 307 дворів із населенням 933 особи.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 788 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 732 особи.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,59 % російська 0,41 %
Історія Поблизу села виявлено поселення трипільської культури. Пам'ятка належить до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм)Шмаглій М. М. Городсько-Волинський варіант пізньотрипільської культури // Археологія. — К., 1966. — Т. XX. — с. 36-37.. Село відоме з XVIII століття. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало ксьондзам бердичівських кармелітів, які сплачували подимне з 28 дворів.
У другій половині 19 століття — село Озадівської волості Житомирського повіту. Раніше належало Камінським, зараз власність Рожнятовських. Входило до парафії в Бердичеві, була дерев'яна церква.
За довідником 1885 року — Гарнишівка, колишнє поміщицьке село Озадівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Були церковна парафія, заїзд, водяний млин.
Наприкінці 19 століття — Гарнишівка, село Озадівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Лежало на річці Гнилоп'ятка, за 50 верст від Житомира. Колишня власність Рожнятовських, згодом — Змунчил. Великий землевласник — підполковник Г. Змунчила. Частину земель набув Клименко. Дерев'яну церкву з дерев'яною дзвіницею збудовано невідомо ким і коли. Землі при церкві близько 42 десятини. Дворів 48, вірян 394 обох статей, римокатоликів — 43, євреїв — 30. Церква приписана до православної парафії в Озадівці, за 2 версти.
У 1906 році — Гарнишівка, село Озадівської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського центру, м. Житомир, становила 54 версти, до волосного центру с. Озадівка — 2 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Райгородку.
У 1923 році включене до складу новоствореної Гардишівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Янушпільського району Житомирської округи; адміністративний центр ради. Розміщувалося за 15 верст від районного центру міст. Янушпіль. У червні 1925 року Янушпільський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до районного центру м. Янушпіль становила 18 верст, до окружного центру в Бердичеві — 8 верст, до найближчої залізничної станції Демчин — 5 верст. 29 червня 1939 року, в складі сільської ради, передане до відновленого Бердичівського району Житомирської області.
На фронтах Другої світової війни воювали 230 селян, 230 з них нагороджені орденами й медалями, 74 загинули. На їх честь у 1965 році встановлено обеліск Слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1 537 га земель, в тому числі 1 240 га — рілля. Господарство вирощувало зернові й технічні культури, розвивали м'ясо-молочне тваринництво. 34 колгоспників нагороджено орденами й медалями СРСР, серед них бригадира садово-городньої бригади П. Д. Крещука — орденом Леніна. У селі були восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека, медичний пункт, дитячі ясла, магазини продовольчих та промислових товарів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Гардишівської сільської ради включено до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.
Примітки
Посилання Погода в селі Гардишівка