Студе́ни́ця — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області.
Географія Селом протікає річка Свинолужка.
Історія Спочатку село було відоме як містечко Студена Вода (польськ. — Studenna Woda, Studenica).
Перша писемна згадка про село датується 1583 роком.
Зем'янин Іван Стрибель придбав маєток у родини Корчовських. Наступним власником Студеної Води стає його син Богдан.
У 1590 році Василь Тиша-Биковський з Беліковець разом із помічниками напали на маєток, вбили слугу Богдана Стрибеля, покрали худобу та продукти.
У 1618 році сусідні зем'яни знову напали та спалили Студену Воду, лиш залишили будинок Петра Богдановича Стрибеля за винагороду.
В документах востаннє Стрибелі вказані власниками села у 1628 році. В 1630-х роках у села з'явився новий власник — ротмістр Людвік Олізар Волчкович, який успадкував Коростишів.
У 1754 році з села Студениця сплачував подимний податок дідич Студеницького ключа, володимирський підкоморій, Костянтин Юзефович Олізар.
У 1790 році на кошти прихожан побудована дерев'яна церква в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці.
У складі Російської імперії Згідно ревізії 1834 року, частина села належала маршалку Волинської губернії Костянтину Леонардовичу Олізару Волчковичу (35 дворових, 325 кріпаків), частина Павла Олізара відійшла донькам Марії Городененській (326 кріпаків).
У 1855 році коштом прихожан реставрована церква.
На 1860 рік власником був пан Олізар.
Станом на 1906 рік у селі Студениця Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії налічувалось 350 дворів, 2198 жителів. А на Студеницькій фермі Богдановича Мар. Костянт., що займала 900 десятин землі — 7 дворів, 77 жителів.
На 1913 рік у селі розміщувалось кредитне товариство, працювала винна лавка № 91 та млин Будеравського М., на якому значилось 2 робітники.
У складі УРСР Радянську окупацію встановлено в січні 1918 року.
З 1923 року підпорядковане Студеницькій сільраді. З 28 вересня 1925 року входить до складу Коростишівського району.
На території села з 1923 року розміщувався колгосп «Україна».
Станом на 1973 рік у селі проживало 2378 чоловік.
Німецько-радянська війна Під час війни на фронтах боролись 454 жителя села, 325 з них нагороджено. Загинуло 229 солдат.
На згадку про них, односельчани встановили пам'ятник у 1969 році.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська141198.19%російська261.81%Усього1437100%
Інфраструктура На території села функціонують ліцей та дошкільний навчальний заклад.
Відомі уродженці Божок Василь Миколайович (* 1986) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України. Кухарчук Петро Михайлович (* 1962) — український науковець, письменник. Слюсаренко Анатолій Гнатович (нар. 15 серпня 1938) — український науковець, академік НАПН України, академік АН ВШ України, доктор історичних наук, професор. Кучук Петро Павлович (1929—2002) — український художник.
Галерея
Література Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р. / Підгот. до видання В. М. Мойсієнка. — Житомир, 2004. — 252 с. Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I, стр. 238‒252. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. ‒ Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2015. ‒ 272 с. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, Теодорович Н.И (1888). Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. с. 92. Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, Волынская губернская типография. 1906 Весь Юго-Западный край: справ. и адрес. кн. по Киевской, Подольской и … Киев: Изд. Т-ва Фиш и Вольсов, 1913 Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область". — Харків. — "Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе. — 728 стор. — 1973.
Примітки
Посилання Погода в селі Студениця