Комарі́в — село в Україні, у Кельменецькій селищній громаді Дністровського району Чернівецької області.
Історія За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 1548 осіб (796 чоловічої статі та 752 — жіночої), налічувалось 303 дворових господарства, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості, мешкало 1507 осіб, налічувалось 315 дворових господарств, існувала православна церква та 3 гончарних заводи.
З 1991 року в складі незалежної України.
В 2021 році шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Кельменецької селищної громади.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1966 осіб, з яких 868 чоловіків та 1098 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1801 особа.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,67 % російська 0,72 % молдовська 0,44 % білоруська 0,06 % румунська 0,06 %
Пам'ятки
На полі між селами Комарів та Дністрівка розкопані археологами залишки склоробні пізньоримських часів (ІІІ-IV ст. н. е.). Це єдина відома давньоримська склоробня, розташована поза межами імперії і чи не єдина на теренах Західної України пам'ятка, пов'язана зі Стародавнім РимомДавній Рим у бесарабській глибинці: як на Буковині вивчають римську склоробню.
Відомі люди Валігурський Василь Арсенович ( 12 травня 1938, с. Комарів) — український журналіст, публіцист, редактор. Член Національної спілки журналістів України. Закінчив відділення журналістики ВПШ при ЦК КПРС. Працював у Кельменецькій районній газеті «Наддністрянська правда», з 1970 року очолював колектив Сторожинецької районної газети «Радянське село» — «Рідний край». Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку»Валігурський Василь Арсенійович // Засоби масової інформації Чернівецької області. — Чернівці, 1966. — С. 37Валігурський Василь Арсенійович // Інформаційний постір Буковини. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2004. — С. 111. — ISBN 966-8500-17-2Василь Арсенович Валігурський // Інформаційний простір Буковини на початку третього тисячоліття /упорядник Д. І. Миронюк. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2012. — С. 256. — ISBN 978-966-399-476-5.. Доцин Іван Васильович ( 1958) — український журналіст, видавець, краєзнавець.
Примітки
Джерела Смішко, М. 1964. Поселення III—IV ст. н. е. із слідами скляного виробництва біля с. Комарів Чернівецької області. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Київ, 5, с. 67—80. Щапова Ю. Л. Мастерская по производству стекла у с. Комарово (III—IV вв) // СА. — № 3, 1978. — С. 230—242. Petrauskas, O.V. 2014. Komariv - ein Werkstattzentrum barbarischen Europas aus spätrömischer Zeit (Forschungsgeschichte, einige Ergebnisse und mögliche Perspektiven). Ephemeris Napocensis, 24, p. 87–116. Петраускас, О.В. 2014. Деякі підсумки досліджень комплексу пам’яток пізньоримського часу біля с.Комарів. Oium, 4, с. 165-184. Діденко С. В., Мизгін К. В. Знахідки античного імпорту на поселенні Комарів // Археологічні дослідження в Україні 2012 року. — К., 2013. — С. 367—368.
Румянцева О. С. мастерская в Комарове: основные свидетельства и характер производства О. С. Румянцева, В. Н. Войнаровский Стеклянные жетоны из Комарова: предмет римского импорта или «импорт идеи»?
Посилання
Комарів — виробнича факторія варварської Європи пізньоримського часу — науково-дослідницький проект дослідження стародавнього виробничого центру поблизу с. Комарів.