Хайтарма (, Повернення) — кримськотатарський святковийВесілля в Криму по-кримськотатарськи (фотогалерея) // radiosvoboda.org народний танець.
Танець символізує природні цикли та вічний рух.Кочнова, Ольга Анатольевна. Семиотический анализ художественного фильма «Хайтарма» (2014) // Таврические студии. Серия: Культурология. № 6. с. 66-71 Чоловік під час танцю тримається струнко, руки витягує в різні боки, а пальці стикає в кулаки. Робить стрімкі й запальні рухи з невеликими підстрибуваннями. Натомість жінка діє пластично без різких рухів із акуратними рухами ніг і плечей, роблячи плавні обертальні рухи руками.Олейник М. А. Народная хореографическая культура крымских татар // Культура народов Причерноморья с древнейших времён до наших дней, Симферополь. 2017. с. 87-89Шерфединов, Яя. Звучит кайтарма // Издательство литературы и искусства имени Гафура Гуляма. Ташкент, 1978. с. 232 — с. 181 При цьому в деяких джерелах вказують, що танець можуть виконувати тільки жінки або жінки окремо від чоловіків.А. М. Підлипська. Кримськотатарський танець у діяльності професійних митців хореографії за межами Криму у першій половині ХХ століття (до 1941 року) // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 125. — С. 33-36
Історія Дослідник Анатолій Богород припускає, що хайтарма походить від суфійського танцю дервішів.А. В. Богород. Танцювальні ритуали і практики мусульман: релігієзнавчий аспект // Гілея: науковий вісник. — 2015. — Вип. 103. — С. 227—232
За іншою версією, коріння танцю пов'язано з появою сефардів у Криму після їх вигнання з Піренейського півострова в 1492 році. В Криму танець перейняли кримські цигани (урмачель). Автори цієї версії вказують, що вперше хайтарму згадано в 1793 році.Святыни и проблемы сохранения этнокультуры крымских караимов-караев: материалы научно-практической конференции в рамках Международного этнографического фестиваля «Караи собирают друзей», Симферополь, Евпатория, Джуфт Кале, 14-16 сентября 2007 г // Ассоциация крымских караимов «Крымкарайлар», 2008 — с. 263 Крім того, танець в різних варіаціях використовують не тільки кримські татари, а й кримчаки, караїми, уруми та греки Приазов'я.Б. Н. Казаченко, Н. Ю. Бакши, А. Л. Ачкинадзе. «Музыкально-поэтическое наследие крымчаков»Караимская жизнь // 1911. № 07Александр Рыбалко. С приазовскими греками в Карпатах танцевали хайтарму Greek.ru // 27.07.2005Нацменшини на лінії розмежування: греки Приазов’я // radiosvoboda.org
У 1903 році композитор Олександр Спендіаров вперше виконав мелодію «Хайтарма».Бекирова Гульнара. Крымские напевы Александра Спендиарова (1 ноября 2016) // krymr.com Матеріал для пісні він зібрав під час перебування в Карасубазарі. При цьому Спендіаров записав мелодію з нехарактерним для музики народів Криму розміром 3/8 замість ритму 7/8.
Влітку 1925 року відбулася археологічно-етнографічна експедиція в Криму, в якій брали участь Усеїн Боданинський, Осман Акчокракли і Асан Рефат. Під час експедиції було записано 25 версій танцю. На основі зібраних матеріалів Рефат у книзі «Пісні кримських татар» 1932 роки зробив висновок про те, що хайтарма є виключно кримськотатарською танцем і не властива народам Кавказу, Туреччини або Ірану.А. Н. Бабий. Крымскотатарский народный танец в фольклорно-этнографических исследованиях 20-30-х гг. ХХ ст. // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 51. — С. 75-78 В роботі Сергія Зайченка «Танці греків Приазов'я» 1995 року наведено дослідження 22 населених пунктах регіону, під час якого також було зафіксовані різні варіанти танцю. Зайченко охарактеризував музичний ритм хайтарми як 9/8 або 7/8, що характерно для тюркської культури. З цього дослідник зробив висновок про те, що танець не можна віднести до грецької культури.Др. Эрдоган Алтынкайнак. Музыкально-танцевальное искусство греков Приазовья, как источник изучения этнической истории // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 46. — С. 198—201
Див. також Аким Джемільов
Примітки