Таджи́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка ( ) — офіційна назва Таджикистану в 1929—1991 роках.
Створена в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії 14 жовтня 1924 як Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка у складі Узбецької РСР.
З 5 грудня 1929 — республіка у складі СРСР. 1990 року в Таджицькій РСР запроваджено посаду президента. 30 листопада 1990 верховна рада Таджицької РСР обрала Кахара Махкамова першим президентом.
9 вересня 1991 через проголошення незалежності Таджицька РСР перейменована на Республіку Таджикистан.
Поділ У різний час до складу республіки входили: Горно-Бадахшанська автономна область, Гармська область (27 листопада 1939 — 24 серпня 1955), Кулябська область (27 листопада 1939 — 24 серпня 1955, 29 грудня 1973-вересень 1988), Курган-Тюбинська область (7 січня 1944 — 23 січня 1947, 1977-вересень 1988), Ленінабадська область (27 жовтня 1939 — 28 березня 1962, з 23 грудня 1970), зараз — Согдійський вілоят, Сталінабадська область (27 жовтня 1939 — 10 квітня 1951), Ура-Тюбинська область (19 січня 1945 — 23 січня 1947), Хатлонська область (з вересня 1988 року).
Крім того, 8 районів центрального підпорядкування, місто Душанбе та місто Нурек.
Економіка На галузі легкої та харчової промисловості припадало понад 60 % промислової продукції. Основні галузі важкої промисловості — електроенергетика, гірничорудна, кольорова металургія, Машинобудування та металообробка, промисловість будматеріалів. Основу електроенергетики становили ГЕС. Видобувалося буре вугілля, нафта і природний газ. Кольорова металургія. Підприємства машинобудування виробляли мотальні, сільськогосподарські машини, обладнання для підприємств торгівлі і громадського харчування, текстильне, світлотехнічне обладнання, трансформатори, побутові холодильники, кабель та інші (основний центр — Душанбе). Розвивалася хімічна промисловість: заводи — азотно-туковий в Курган-Тюбе, електрохімічний в Явані, пластмас в Душанбе. Головні галузі легкої промисловості: бавовняна, шовкова, килимоткацька. У харчовій промисловості виділялися фруктово-консервна, олійно-жирова галузі.
У 1986 році в республіці налічувалося 299 радгоспів і 157 колгоспів. Сільськогосподарські угіддя становили 4,2 млн га.
Посилання Tajikistan at the Library of Congress Country Studies History of Tajik SSR, edited by B. A. Antonenko, Maorif Publ. House, Dushanbe, 1983.