Ґізела Янушевська (, до шлюбу Розенфельд , також відома під прізвищами Кун і Рода ; 1867—1943) — австрійська лікарка, акушерка.
Походження та навчання Народилася 22 січня 1867 року в моравському селі Дрновиці, Австро-Угорщина (нині Чехія) в родині Леопольда Розенфельда (Leopold Rosenfeld), поліцейського і землевласника єврейського походження і була однією з п'яти дітей; її брат Александр Роду-Роду — австрійський письменник та драматург.
Після закінчення приватної школи в Брно рано вступила в шлюб з набагато старшим за себе Йоахімом Куном (Joachim Kuhn). Досить скоро подала на розлучення і протягом кількох років шлюб був розірваний. Переїхавши до Швейцарії, Ґізела Кун розпочала навчання в Цюріхському університеті, де 12 квітня 1898 року здобула медичний ступінь ще як Ґізела Кун .
Кар'єра Отримавши свій перший досвід в акушерстві в жіночій лікарні Цюріха, Ґізела переїхала в червні 1898 року до міста Ремшайд Німецької імперії і стала страховою лікаркою Allgemeine Ortskrankenkasse. У березні 1899 року була призначена офіційною медикинею, чиновницею громадського здоров'я в боснійському місті Баня-Лука, ставши його першою жінкою-лікаркою.
Під час своєї кар'єри в Баня-Луці Ґізела була однією з небагатьох лікарів, які прагнули забезпечити боснійським мусульманкам належний доступ до медичної допомоги. У цей період часу її керівником був Ладислав Янушевський (Ласло Januszewski), старший за неї . В 1900 році вона одружилася з ним. Після шлюбу Янушевска залишила пост чиновниці охорони здоров'я і працювала в Баня-Луці керівницею амбулаторії для мусульманських жінок. Також займалася медичною практикою — виконувала незначні операції і здобула популярність, лікуючи пацієнток від віспи, тифу, черевного тифу та сифілісу, але найбільше приділяючи час хворим, що страждали від остеомаляції, яка була розповсюдженою на той час у Боснії серед мусульманських жінок.
Після відставки чоловіка і виходу його на пенсію подружжя переїхало до австрійського Ґраца. Тут незадовго до початку Першої світової війни Ґізела Янушевська вступила до Університету Граца і почала навчатися в докторантурі.
Овдовівши в 1916 році, почала працювати у військово-медичному корпусі, ставши єдиною лікаркою серед військового командування. За свої заслуги в роки Першої світової війни Янушевська отримала ряд нагород, в тому числі німецький орден Червоного Хреста і австрійський орден «За цивільні заслуги». Після закінчення першої світової, у 1919 році, відкрила власну практику в Граці і до 1933 року працювала лікаркою-консультанткою в Асоціації медичного страхування Штирії і Каринтії. Її поважали за соціальну відповідальність: Янушевська не тільки безкоштовно лікувала малозабезпечених, але й фінансово підтримувала декого з них.
Останні роки
До кінця 1935 року Янушевська припинила свою практику, але продовжила соціальну діяльність. У 1937 році була нагороджена лицарським хрестом австрійського «Ордена за заслуги». Вона була шанованою медикинею за свою соціальну відповідальність до професії і стала другим австрійським лікарем, удостоєним звання офіційного Medizinalrat за видатний внесок у медицину.
Але після аншлюсу Австрії у 1938 році Ґізела Янушевська стала жертвою нацистського режиму: її квартира в Граці була конфіскована нацистською Німеччиною в 1940 році, тому вона була змушена переїхати до Відня. Але й тут Янушевська стала жертвою расової політики нацистів. Так її депортували до концтабору Терезінштадт, де вона і померла 2 березня 1943 року на 77-у році життя.
Нагороди
Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина) Почесний знак Німецького Червоного Хреста (Веймарська республіка) Орден Заслуг (Австрія), лицарський хрест
Ушанування
Іменем Ґізели Янушевської названа вулиця міста Баня-Лука.
Примітки
Посилання
Gisela Kuhn, geb. Rosenfeld-Roda Gisela Januszewská | Database of victims | Holocaust