Ма́ріу ді Са-Карне́йру (; *, Лісабон — , Париж) — португальський поет і письменник. Разом з Фернандо Пессоа вважається родоначальником модернізму у португальській літературі.

З життя та творчості Маріу де Са-Карнейру народився в Лісабоні в 1890 році в благополучній і заможній родині — його батько був інженером. У 2-річному віці в Маріу померла мати.

У 1910 році він опублікував п'єсу «Дружба» (Amizade) зі своїм шкільним другом Томашем Кабрейрою Молодшим (вчинив самогубство у 1911 році).

Маріу де Са-Карнейру неоднократно відвідував Париж для студій з юриспруденції в Сорбонні, спершу в 1912 році, потім коротко в 1914 році, а також у період 1915-16 років.

У 1913 році він познайомився з Фернандо Пессоа, з яким у нього склалася тісна дружба.

Найвідоміший твір де Са-Карнейру — роман «Сповідь Лусіо» (Confissão de Lúcio) був опублікований у 1914 році. Змістом твору є вузол непростих стосунків між жінкою та двома поетами-декадентами в Парижі наприкінці століття. Книга висвітлює внутрішній світ Са-Карнейру та пошук власної ідентичності, що супроводжував його протягом усього нетривалого життя.

Са-Карнейру також публікував вірші в обох виданнях літературного журналу «Орфей» (Orpheu, 1915), який здебільшого фінансував його батько.

На його паризький період, починаючи з 1915 року припали нестійке богемне життя та нещасний любовний зв'язок, а також фінансові проблеми. 26 квітня 1916 року в паризькому готелі «Ніцца» на Монмартрі обірвалось життя молодого поета — він отруїв себе, попередньо виславши свої вірші Ф. Пессоа (вийшли окремою книгою «Золоті знаки» / Indícios de Oiro, 1937).

Повне видання його творів було здійснене посмертно в 1946 році.

Маріу де Са-Карнейру мав великий вплив на наступні покоління португальських поетів, однак лишаючись в тіні більш знаного португальського модерніста Фернандо Пессоа, а тому будучи практично невідомим поза межами батьківщини.

Творчість Са-Карнейру позначена темою смерті й душевною тугою.

Вибрана бібліографія Дружба (Amizade, драма) - 1910; Початок (Princípio, оповідання) - 1912; Дюдина мрії (O homem de Sonhos) та Ловець миттєвостей (O Fixador de Instantes, оповідання) - 1913; Душа (A Alma, п'єса) - 1913; Розсіяння (Dispersão, лірика) - 1914; Сповідь Лусіо (A Confissão de Lúcio, роман) - 1914; Небо у вогні (O Ceu em Fogo, оповідання) - 1915; Золоті знаки (Indícios de Oiro, поезія) - 1937 (посмертно); «Листи до Фернандо Пессоа» (Cartas a Fernando Pessoa, листування), 1958-59; «Вірші юності» (Poemas juvenis, 1903-1908) - 1986.

Примітки

Вебпосилання Маріу де Са-Карнейру на sacarneiro.sdsu.edu

Маріу де Са-Карнейру на IMDb