Рі́чиця — село в Україні, у Гощанській селищній громаді Рівненського району Рівненської області. За переписом 2001 року, населення становило 566 осіб.

Географія Село розташоване у Волинському краї, на правому березі річки Горинь. Площа села — 2,683 км². Відстань дорожніми шляхами до Рівного — 31 км.

Герб На розтятому на синє та зелене поля щиті - золотий трилистий хрест, супроводжуваний зверху трьома срібними вузькими хвилястими балками. Трилистий хрест, відомий також як Хрест Святої Трійці відображає найголовнішу пам'ятку села - дерев'яну церкву Святої Трійці, збудовану 1755 року. Три срібні вузькі хвилясті балки це три річки що протікають селом і позначають назву села (герб є промовистим).

Історія

Магнатська Україна Річиця і сусідні землі переходили з рук у руки: Тишкевичі перепродали містечко Цетнерам, останні — у свою чергу Потоцьким, ті — Любомирським, потім — Валевським.

У 1755 році в Річиці, за кошти місцевих парафіян, була зведена дерев'яна церква на честь Святої Живоначальної Трійці. На той час село входило до складу Луцького повіту Волинського воєводства Речі Посполитої.

У 1757 році князь Станіслав Любомирський надав ерекцією земельні угіддя для церкви. Згідно з цим документом, садиба разом із городом мала розміри 586 локтів у довжину та від 424 до 570 локтів у ширину. Для рільництва було виділено 6 волок орної землі, що оброблялася за трипільною системою, а сінокоси забезпечували заготівлю сіна для 25 косарів. Також церковному причту було надано право вільної вирубки лісу для власних потреб без необхідності отримання додаткових дозволів, що залишалося чинним і в 1889 році за поміщика Ксаверія Іодка.

Малоросійська Україна Після Другого поділу Речі Посполитої у 1793 році Річиця увійшла до складу Заславського намісництва Російської імперії, а з 1796 року— до Волинської губернії.

У 1885 році Річиця була колишнім власницьким селом при річці Горинь. 416 мешканців, 48 дворів, православна церква, кузня, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод. Наприкінці XIX століття в селі налічувалося вже 60 домів і 558 жителів.

У 1906 році село Тучинської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 23 верст, від волості 5. Дворів 68, мешканців 607.

За часів імперії, річичанам доводилось ставати частиною окупаційних військ Російської імперії, зокрема Михайлові Саливонюку довелося воювати у Російсько-японській війні. Згодом багато односельчан були мобілізовані до війська воювати з іншою частиною українців у Першій світовій війні.

Революційна Україна 22 січня 1918 року внаслідок проголошення незалежности Української Народної Республіки Четвертим Універсалом, Річиця стала її частиною. В майбутньому згідно із "Законом про поділ України на землі" 6 березня 1918 року Річиця повинна була стати частиною Погоринської землі з центром в Рівному.

Перша більшовицька окупаційна хвиля 1918–1920 років Під час першої радянсько-української війни в січні 1918 року більшовики окупували Річицю, однак уже в лютому завдяки допомозі Центральних держав до Річиці повернулася влада УНР.

У травні 1919 року за часів Другої радянсько-української війни більшовики могли окупувати Річицю, адже тут відбувались фронтові дії.

2-9 липня 1920 року під час Польсько-радянської війни, йшли бої за Рівне, Річиця могла бути окупована більшовиками.

Польська Україна За наслідками Польсько-радянської війни з осені 1920 року західні землі України перейшли під владу Другої Речі Посполитої. Від 19 лютого 1921 року Річиця та хутір Черничне належали до Тучинської ґміни, Рівненського повіту, Волинського воєводства.

Радянська Україна (друга окупація) 17 вересня 1939 року Радянське військо почало вторгнення в Польщу. Того ж дня була окупована Річиця.

Німецька Україна З 1 вересня 1941 до 5 лютого 1944 року Річиця входила до складу Тучинського району, Рівненського ґебіту, Генеральної округи Волинь-Поділля, Райхкомісаріату України.

Поблизу села німецькі окупаційні війська вчинили масове вбивство 99 мирних жителів, серед яких було 29 дітей. Людей попередньо зігнали до великого хліва, який згодом підпалили. Вижити вдалося лише одному хлопчикові. Через багато років, уже дорослим, він увічнив пам’ять про своїх рідних та односельців, встановивши пам’ятний знак зі списком безневинно загиблих.

Повстанська Україна Після початку війни Третього Райху проти СРСР, 30 червня 1941 року село увійшло до складу відновленої Української Держави, проголошеної у Львові Українськими Національними Зборами. Уже 12 липня 1941 року цю державність було ліквідовано німецькою окупаційною владою.

Протягом 1943-1944 років Річиця входила до ВО "Заграва" УПА-Північ. Село було рідним краєм для багатьох повстанців проти окупаційних режимів, серед них: Величко Іван Васильович "Явір" та Коротюк Федір Трихонович "Комар".

Радянська Україна (третя окупація) Після повторного зайняття Рівного Червоною армією 2 лютого 1944 року радянська влада знову поширилася на навколишні села. Відтак приблизно з цього часу в Річиці розпочався третій більшовицько-радянський окупаційний період, який тривав до 1991 року.

У період радянської окупації мешканці Річиці зазнавали політичних репресій. Радянські репресії торкнулися значної кількості мешканців Річиці: багатьох було незаконно засуджено за політичними обвинуваченнями, а після відновлення незалежності України більшість із них реабілітували.

Рішенням виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих XII скликання від 17 лютого 1970 року в селі було встановлено пам’ятник воїнам-землякам. 25 вересня 1981 року розпорядженням виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів XVII скликання було вирішено впорядкувати братську могилу «жертв фашизму» та встановити неподалік села пам’ятний знак «жертвам українських буржуазних націоналістів». Ці формулювання відображали радянську політику пам’яті: трагедію місцевих жителів вписували в ідеологічну схему, яка відбілювала комуністичний режим і таврувала український визвольний рух.

Річичани активно долучалися до національно-демократичного руху кінця 1980-х — початку 1990-х років. Зокрема представниками Народнього Руху України були Галина та Василь Шепелюки.

Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», село увійшло до складу Гощанської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гощанського району, село увійшло до складу новоутвореного Рівненського району.

Наразі село належить до Тучинського старостинського округу Гощанської громади.

Відомі люди Коротюк Федір Трихонович «Комар» — зв'язковий ОУН, репресований радянською владою, який разом із дружиною Софією рятував євреїв під час Голокосту; у 2022 році подружжя посмертно визнали Праведниками народів світу. Величко Іван Васильович «Явір» — очолював колишніх вояків куреня УПА «Недоля», загинув разом з усіма у сутичці з оперативно-військовою групою Тучинського райвідділу МДБ весною 1951 року.

Освіта У селі діє Річицька гімназія Гощанської селищної ради Рівненської області — комунальний заклад освіти, розташований на вулиці Лесі Українки, 4а.

Історія місцевої школи бере початок з 1914 року, за іншими джерелами з 1886 року. Спершу це була початкова школа; серед перших учителів згадуються Лопусевич, Злиденна та Стусь, а першим керівником закладу був Карл Зданевич. Згодом школа стала семирічною, а 1987 року отримала нове приміщення. З 2011 року заклад очолює Олена Гончарук. У 2021 році, відповідно до реформи Нової української школи та нового поділу закладів освіти на початкові школи, гімназії й ліцеї, Річицька школа отримала статус гімназії.

У гімназії навчаються учні 1-9 класів, також діє дошкільний підрозділ. Освітній процес забезпечує педагогічний колектив закладу. Матеріально-технічна база гімназії включає навчальні кабінети з мультимедійними дошками, комп’ютерний клас, спортивний зал, комбіновану майстерню, кабінет безпеки, ігровий майданчик та літній клас для занять на свіжому повітрі.

При гімназії також діє гурток «Чемні вепри» національно-патріотичної організації «Пласт».

Населення

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська566100%

Примітки

Посилання

Погода в селі Річиця