Ультракрепідаріанізм — це звичка висловлюватися та давати поради з питань, у яких певна особа не компетентна. Термін ultracrepidarian уперше публічно вжитий на письмі в 1819 році есеїстом Вільямом Газлітом у відкритому листі до , редактора літературного журналу Quarterly Review: «Вас давно називають ультракрепідарним критиком» ().Спочатку, слово писалося через дефіс, згідно з практикою того часу. A Letter to William Gifford, in Howe, p. 16. Наступна відома згадка сталася через чотири роки, в 1823 році, в сатиричному творі (друга Газліта) під назвою Ultra-Crepidarius: a Satire on William Gifford.
Термін походить від відомого зауваження, нібито зробленого відомим грецьким художником Апеллесом шевцю, який, як припускають, критикував його картину.Pliny, Natural History. Book xxxv. Sect. 84. Латинську фразу , як її записав Пліній, або у вигляді , як її згодом переробили інші латинські письменники, можна перекласти як «Швець не повинен судити далі, ніж власні підошви». Тобто критики повинні коментувати лише те, про що вони щось знають.Quinion, Ultracrepidarian. Це прислів'я популярне у кількох мовах, наприклад, англійській: ; в іспанській: («Швець, до свого взуття»); нідерландській: ; данській ; німецькій: ; польській: (останні чотири українською «Чоботарю, слідкуй за колодкою»); а також російській (Суди, дружечку, та не вище чобота), де воно поширилося після того, як Олександр Пушкін поетично переказав легенду.SYMBOL NAMES IN RUSSIAN POETRY OF THREE CENTURIES, Valery Somov
Див. також Предметна область Ефект Даннінга — Крюґера
Примітки
Список літератури Bergman, Gregory, Isms, Adams Media, 2006. . (p. 242) Howe, P. P. (ed.), The Complete Works of William Hazlitt, vol. 9 (1932) Hazlitt, William, The Spirit of the Age (1825)
Посилання Нарис Газліта про Вільяма Гіффорда Онлайн-версія біографії Газліта автортства Прістлі Quinion, Michael. Ultracrepidarian (2003)