Гли́нне — село в Україні у Березівській сільській громаді Сарненського району Рівненської области . Населення — 3215 осіб.
Історія Село Глинне — до 2020 року центр Глиннівської сільської Ради Рокитнівського району Рівненської області. Розкинулося на лівому березі річки Ствиги . Межує з республікою Білорусь.Глиннівська сільська рада Рокитнівський район Рівненська область [Електронний ресурс] / Рокитнівська районна рада. — Електрон. дані. — 2013. — Режим доступу: http://rada.info/rada/04387390/ . — Назва з екрана.
Походження назви села і досі не з'ясовано до кінця. Найвірогідніша з версій — великі поклади глини, іншою версією є те, що засновником села був князь Глинський (Глинкін). Перша письмова згадка про село належить до 1499 року.Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.– пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2005. — с.44
Упродовж XIV—XVI століть землі опинилися під владою Литовської, а після об'єднання Литви з Польщею (1569 р.) і Польської держав. Село Глинне, як і прилеглі села Березово і Блажове, належало поміщику князю Леву Людвигову Радзивілу.
Населення брало участь у визвольній війні 1648—1654 рр. під проводом Б.Хмельницького.
У XVIII—XIX століттях Глинне — торгове містечко. За переказами, на правому березі Ствиги був збудований невеликий князівський замок. До цього часу замок не зберігся, а є лише кам'яний горб, на якому він стояв. Частина вулиць Глинного була забрукована. Під час глибокої оранки траплялися ділянки, суцільно вимощені каменем. Про розвиток торгівлі свідчать монети різного карбування, різні речі, які не вироблялися в селі, а були завезені здалека.
Після третього поділу Польщі (1795 р.) територія краю відійшла до Російської імперії. Входило до Березівської волості Мозирського повіту Мінської губернії.
За умовами Ризького мирного договору 1921 року Глинне відійшло до Польщі. Входило до Березівської гміни (волості) Столінського повіту Поліського воєводства.
17 вересня 1939 року Червона Армія вступила на територію Західної України і Західної Білорусі. Село Глинне ввійшло до складу Радянської УкраїниУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .
В 1943 р. через Глинне проходило партизанське з'єднання Сидора Ковпака у свій знаменитий Карпатський рейд. Було організовано загін самооборони, який брав участь у бойових операціях разом з партизанами. В лави Червоної Армії було мобілізовано 98 односельців, за бойові заслуги 48 з них нагороджені орденами і медалями СРСР, з фронтів не повернулися (загинули і пропали безвісти) 87 земляків.
Відбудова господарств проходила у складних умовах. У 1947 році у селі організували колгосп імені Шверника. Радянська влада активно закріплювалася на місцях. Вже у 1952 році у селі була створена первинна парторганізація КПРС (перший секретар — товариш Єлісєєв), а у 1953 році — комсомольська організація (секретар Кибукевич Іван Максимович).
У 1970 році в село прийшли електрика і радіо. Діяли 8-річна школа (побудована у 1953 році, а в 1971 році реорганізована в десятирічну), ФАП, пологовий будинок, клуб, бібліотека, сільпо, у підпорядкуванні якого знаходились магазини — продовольчий, промисловий, залізноскоб'яний, книжковий, їдальня, пекарня, ковбасний цех, цех безалкогольних напоїв, майстерня із пошиття одягу.Історія міст і сіл Української РСР .Т 26 т. Ровенская область. — К.: Голов. Ред. Укр.рад.енцикл. АН УРСР,1973.- с.539
На 1 січня 2014 року в селі нараховується 650 дворів, проживає 3215 осіб. Серед промислових об'єктів та організацій, які знаходяться в межах населеного пункту, слід виокремити Глиннівське лісництво ДП «Рокитнівський лісгосп», Березівське ССТ, магазини різної форм власності, кафе, хлібопекарня, млин, відділення зв'язку, цехи первинної обробки деревини, Глиннівська дільниця Рокитнівського РЕМ ЗАТ «ЕЙ –І — ЕС Рівнеенерго», відділення ВАТ «Укртелеком», відділення фірми побутових послуг «Полісся», будинок культури, ФАП, бібліотека, загальноосвітня школа I–III ступенів, православна церква Різдва Пресвятої Богородиці та церква християн віри євангельської (ХВЄ). Неподалік села, у лісовому урочищі Юзефін, з 1997 р. діє жіночий монастир Іверської Ікони Божої Матері й росте Юзефінський Дуб.Глинне, Рокитнівський район, Рівненська область [Електронний ресурс] / Історична Волинь. Електрон. дані. . — 2014. — Режим доступу: http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=4726:2014-06-15-13-02-27&catid=58:2013-12-24-09-57-13&Itemid=17 .- Назва з екрана.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рокитнівського району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.
Населення За переписом населення 2001 року в селі . Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельністьВідсотокукраїнська226599,87%російська20,09%білоруська10,04%Усього2268100%
Пам'ятки природи
Юзефінський дуб Юзефінський дуб — ботанічна пам'ятка природи. Розташований неподалік від села Глинне (Рокитнівський район), на території пам'ятки природи — урочища «Юзефінська Дача», посеред місцини, що зветься Радзивилівська пуща.
Свою назву місцевість отримала від роду литовських князів Радзивілів, які з 15 століття володіли цими землями у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
За місцевими переказами, Юзефінський дуб є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945 року та княгині Ольги та навіть має відповідне прізвисько «Дуб князя Ігоря». У 20 столітті деякі природознавці підтвердили цю легенду, визначивши за фітограмою вік Юзефінського дуба в 1350 років, завдяки чому він потрапив до переліку Природних чудес України та навіть визнаний був найстарішим дубом України. Проте подальші точні виміри засвідчили, що його обіймище становить 7,90 метри, висота до 20 метрів, вік — близько 1000 років.
У 2010 році Юзефінський дуб став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», посівши 2 місце в номінації «Історичне дерево України». Свідоцтво видано Рокитнівській районній раді.
Дуб-патріарх найстаріший дуб в Україні, адже має понад 1300 років. Дуб-патріарх має обхват 8,4 метра, його ледве охоплюють, узявшись за руки, п'ятеро людей. Не один раз дуб уражався блискавками. Саме після однієї з них, яка вдарила у дуб-велетень 28 червня 1997 року, зрізала найтовщу гілку та розкроїла кору дерева аж до землі, вчені-дендрологи визначили вік шанованого дерева.
Нині дуб пускає зеленаві пагінці, але вгору вже не пнеться — сили ж бо не ті. Поліщуки вважають дуб-патріарх своїм оберегом. Росте дуб в урочищі «Юзефінська дача» між селами Глинне і Березове Сарненського району Рівненської області.Юзефінський дуб [Електронний ресурс] / Освітній навігатор. Електрон. дані. — 2010. — Режим доступу: http://navigator.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1806:2013-03-11-08-24-29&catid=80 .- Назва з екрана.
Юзефінська Дача З XV століття урочище Юзефін належало до володінь роду українсько-литовських князів Радзивілів, тому навколишні ліси мали назву Радзивілівської пущі. Радзивіли були керівниками Великого князівства Литовського ще в 30-роки XIX століття, а одна з представниць їхнього роду Барбара була коронована з польським королем Зигмундом.
Нині урочище «Юзефінська Дача» — пам'ятка природи загальнодержавного значення. Пам'ятка створювалась саме для охорони дуба-патріарха та його молодших братів 500-600-річного віку. Тут також зростають могутні сосни веймутова, віковічні ялини. В ярусі підліску — ліщина, горобина, крушина ламка. Трав'яний покрив утворюють копитняк європейський, підмаренник запашний, квасениця звичайна, чорниці, брусниці, ожина. Невеличкі ставочки надають ділянці надзвичайно мальовничого вигляду.
Глиннівський курганний могильник Глиннівський курганний могильник XI-XIII століття — общинне кладовище часів Київської Русі. Знаходяться за 6 кілометрів на північ від села Глинне в мальовничому урочищі Юзефін за 600 метрів на схід від жіночого монастиря Іверської ікони Божої Матері. Займає площу 120 на 50 метрів, витягнутий зі сходу на захід. Всього 28 курганів. Могильник знаходиться в лісі, на невеличкому піщаному підвищенні, за 5 км на захід від р. Ствиги. Його дослідження було здійснено в 1980 році.Древлянські кургани в урочищі Юзефін Рокитнівського району та їх дослідження археологічною наукою [Електронний ресурс] /Освітній навігатор. Електрон. дані. — 2011. — Режим доступу: http://navigator.rv.ua/index.php?catid=33&id=2255:-----------&option=com_content&view=article .- Назва з екрана.
Див. також Глиннівський заказник
Освіта і культура
Глиннівський НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів — ДНЗ» В селі Глинне діяли 8-річна школа (побудована у 1953 році). В 1970 р. було добудовано ще декілька класних кімнат, а в 1971 році школа реорганізована в десятирічну. В школі впроваджено допрофільну підготовку(філологічний напрям: профіль українська філологія). У 2010 році було побудовано нове приміщення школи.Глиннівський НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів — ДНЗ»[Електронний ресурс] .-Електронні дані. — Режим доступу: http://glynne-school.edukit.rv.ua/informaciya_pro_zaklad/ . — Назва з екрана.
Бібліотека Бібліотека у с. Глинне була відкрита у 1938—1939 рр. Це була хата — читальня з декількома десятками книг. У роки Другої Світової війни бібліотека була знищена, все погоріло, ніде нічого не залишилось. І тільки вже у післявоєнний період у селі відкрили клуб і виділили кімнату для бібліотеки. Першим бібліотекарем працював Кибукевич Іван Максимович. З 1955 року в бібліотеці працює Кулакевич Микола Федорович. Фонд бібліотеки становить уже близько тисячі примірників книг. У 1957 році у селі побудували новий Будинок культури і бібліотеку перенесли в нову, світлу кімнату. З року в рік фонд бібліотеки збільшується. На 01.01.1989 року фонд вже нараховує 16 924 примірника. Часто мінялись і працівники. Працювали Коханевич Ольга Артемівна, Дробуш Надія Герасимівна, Рогульчик Валентина Федорівна, Суховецька Зоя Йосипівна, Скаковець Марія Мусіївна, Лесковець Тетяна Петрівна, Лесковець Наталія Миколаївна.
В даний час бібліотека знаходиться в окремому приміщенні з чотирьох кімнат.
Школа — це навчально-виховний заклад. В ній безпосереднє місце займає бібліотека, яка виховує і навчає дітей за допомогою книги. Початковий фонд Глиннівської шкільної бібліотеки становив близько 50 примірників. Переважно це були дитячі та художні книги. Знаходились вони в книжній шафі в класі. Видавала книги вчитель початкових класів Рогульчик Ольга Артемівна.
В 1971 році було добудовано Глиннівську школу і вона стала десятирічкою. Тоді виділили окрему кімнату для бібліотеки. Працювала в бібліотеці випускниця школи Коханевич Ольга Денисівна. Літератури нараховувалось до тисячі примірників. Переважала художня література. В бібліотеці стояло чотири великі стелажі і стіл для бібліотекаря.
В 1977 році вийшла постанова «Про перехід на безплатне користування підручниками учнями загальноосвітніх шкіл». В бібліотеку крім художньої літератури почали надходити і підручники. В зв'язку із збільшенням фонду для бібліотеки виділяють інше приміщення з двома кімнатами. В одній знаходилась література, у другій — підручники.
Спільно з педагогічним колективом бібліотекар бере участь у проведенні предметних тижнів, надає допомогу у пошуку матеріалів як вчителям так і учням. Ефективними формами роботи є книжкові виставки, огляди літератури, обговорення книг, читацькі конференції, тематичні вечори та свята. Одним із важливих напрямків діяльності бібліотеки є комплектування фонду, якомога повне забезпечення різноманітних потреб користувачів потрібними джерелами інформації.
З 2002 року сільська і шкільна бібліотеки реорганізовані в публічно — шкільну бібліотеку. Відбулося злиття фондів двох бібліотек. Бібліотека знаходиться в двох приміщеннях, в окремій кімнаті фонд підручників. Працює два працівники.