Людмила Іванівна Рублевська (; 5 липня 1965, Мінськ, Білоруська РСР) — радянська і білоруська поетеса, прозаїк, журналістка, літературний критик. Член Союзу білоруських письменників (СБП).

Життєпис Людмила Рублевська свій перший вірш опублікувала в 1983 році в білоруській газеті «Прапор юності».

У 1984 році закінчила Мінський архітектурно-будівельний технікум. Працювала в конструкторському бюро «Горизонт», техніком-архітектором. У 1986—1987 роках навчалася в літературному інституті в Москві, на відділенні поезії. Потім перевелася на білоруське відділення філологічного факультету Білоруського державного університету, який закінчила в 1994 році.

Працювала в газетах «Наше слово», «Література і мистецтво», журналі «Першацвет». В газеті «Література і мистецтво» () займала посаду редактора відділу критики. Надалі — літературний оглядач відділу культури газети «Білорусь сьогодні».

Була автором радіопередач «Дзеяслоў» () на каналі «Культура», в яких розповідалося про історію та сучасність білоруської мови. Керує об'єднанням молодих митців «Літературне передмістя».

У березні 2013 року за результатами голосування в рамках спільного проекту «Секрет успіху», проведеного Фондом ООН у галузі народонаселення та порталом Lady.tut.by увійшла до десятки найуспішніших жінок Білорусії 2013 року.

Її твори перекладені російською, німецькою, англійською, французькою, болгарською, польською та десятками інших мов. Окремі її драматичні твори ставилися на сценах білоруських театрів, за драматичною поемою «Остання з Олельковичів» знятий однойменний відеофільм (1999 рік). Також Людмила Рублевська виступає в пресі як критик і літературознавець.

Історико-центричні твори Людмили Рубльовської деякі білоруські критики похвально порівнюють з «мелодраматичними інтерпретаціями» художніх ідей Володимира Короткевича. Так, події в її романі «Золото забутих могил» (2005 рік) відбуваються паралельно в найбільш цікаві для Короткевича часи повстання Кастуся Калиновського і в наш час. А героїня повісті «Каблучка останнього імператора» (2005 рік) пізнає трагічну і героїчну історію свого роду, який виявляється королівським.

Родина

Чоловік — Віктор Шнип, письменник. Двоє дітей.

Бібліографія

Збірки віршів «Кроки на старих сходах» () (1990 рік) «Замок місячного сяйва» () (: Мастацкая літаратура, 1992 рік) «Над замковою вежею» «Балаган» «Лицарські хроніки» «Шипшина для пані» () (: Мастацкая літаратура, 2007) — вірші та есе) тощо «Явище Інфанти» () (: Кнігазбор, 2005) — збірка поезій, а також іронічні мемуари «Бестіарій мого радянського дитинства»

Книги (проза)

«Освіта» () (1990 г.); «Старосвітські міфи міста Б» (); «Я — мінчанин» () (Минск: Мастацкая літаратура, 2003); «Дзеркало всесвіту» () (Минск: Мастацкая літаратура, 2007) — сборник фантастики белорусских авторов. Рублевская — «Единица»; «Пригоди мишеняти Пік-пік» () (Белосток: АБ-БА, 2007); «Корона на дні виру, або Казки з хутора Юстина» () (: Мастацкая літаратура, 2008) — сказки; «Танці смерті» (: Мастацкая літаратура, 2011) — готичний роман (готика, фентезі, хоррор) (пер. з білорус. авт.). Роман об'єднує такі жанри, як детектив, історична фентезі і сучасна історія кохання, готичний колорит і м'який гумор. Головній героїні, колишній журналістці Ганні Борецькій, сняться сни про середньовічне місто, в якому живе її двійник, донька бургомістра Анета. Головна героїня та її колишній чоловік, реставратор Юрась Домогурський, шукають розгадку «танців смерті», страшної середньовічної психічної епідемії, а попутно розбираються і зі своїми почуттями; «Наречений панночки Данусі» (: Мастацкая літаратура, 2012) — збірка, містичних повістей, оповідань (готика, фентезі, хоррор). Містична повість «Ночі на Плебанських Млинах» — це легенди і перекази про Мінськ, переплетені в одну сюжетну канву. «Старосвітські міфи міста Б» — цикл синтезу античних міфів і реалій білоруського містечка XIX століття. Також до збірки включені романтично-містичні оповідання, що створюють образ шляхетської, лицарської Білорусі, з мужніми інсургентами, прекрасними дамами та перевертнями, що ховаються в старих садибах, з відданим і трагічним коханням головних героїв; «Серце мармурового янгола» () (: Мастацкая літаратура, 2012) — повісті, роман. До збірки увійшли повість «Серце мармурового янгола», повість «Перстень останнього імператора», роман «Золото забутих могил». У романі «Золото забутих могил» дії розгортаються паралельно за часів повстання Кастуся Калиновського 1863 року і в наш час. У повісті «Серце мармурового янгола» чорна перлина королеви Бони в руках охоронця і столичного мистецтвознавця Касі. Героїня повісті «Перстень останнього імператора», молода поетеса Магда, дізнається про героїчну і водночас трагічну історію свого роду, який є королівським. «Підземелля Ромула» () (: Книгосбор, 2012. — серия «Кнігарня пісьменніка») — збірка романів. До книги увійшли два романи: «Убити негідника, або Гра в Альбарутенію» (), і «Підземелля Ромула» (). Роман «Підземелля Ромула» до цього був опублікований в часописі «Дзеяслоў» № 47—49. 23 грудня 2011 року Людмила Рублевська за свій роман «Підземелля Ромула», опублікований в журналі «Дзеяслоў», була нагороджена премією ім. Франтішка Богушевича. «Авантюри Прантіша Вирвіча, школяра і шпика» () (: Літаратура і Мастацтва, 2012) — пригодницько-фантасмогоричний роман. Перша книга трилогії. Учень Мінського єзуїтського колегіуму Прантіш Вирвіч і лікар Балтромей Льоднік з Полоцька досліджують підвали Мінська, Слуцька, і Полоцька, рятують Сильфіду, катаються на залізній черепасі, винайденій ще Леонардо да Вінчі, знаходять спис Святого Маврикія і борються за свою честь і Білорусь. «Ночі на Плебанських Млинах» () (: Мастацкая літаратура, 2013) — історична проза. До книги увійшли готичний роман «Танці смерті», в якому журналістка і реставратор розгадують таємницю середньовічних часів; повість «Ночі на », де міфи і легенди Мінська переплітаються у виразну і пам'ятну містично-романтичну картину; цикл «Старосвітські міфи міста Б*». Окремим розділом уміщено оповідання, в яких діють і повстанці Калиновський та Костюшко, і наші сучасники. «Лицарі і Дами Білорусі» (: Мастацкая літаратура, 2013) — збірка історичних есе про відомі та маловідомі персонажі білоруської історії. «Авантюри студіозуса Вирвіча» () (: Издательский дом «Звязда», 2014) — друга книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої роману, полоцький лікар Болтромей Льоднік і студент Віленської академії Прантіш Вирвіч подорожують через всю Європу XVIII століття, потрапляючи до магнатських інтриг навколо трону Речі Посполитої. «Авантюри драгуна Прантіша Вирвіча» () (: Издательский дом «Звязда», 2014) — третя книга з трилогії про Прантіша Вирвіча. Герої шукають єзуїтські скарби в підвалах під Мінськом, подорожують разом з чорним магом і єгипетською принцесою в одній кареті, опиняються на бенкеті в палаці російської імператриці, з'ясовують, кому має належати корона святого Альфреда. Події в книзі відбуваються в перші роки правління Станіслава Понятовського. Книга обрана «Книгою року-2015» (організатор проекту — Білоруський ПЕН-центр). «Лицарі і дами Білорусі. Частина 3» (: Мастацкая літаратура, 2018) — збірка белетризованих історичних нарисів. «Туфля Мнемазіни» () (: изд. Янушкевича, 2018) — роман. Три історії, пов'язані між собою: історія дизайнера Вірінії Корвус, яка працює в столичному метрополітені, історія доктора Люциана Корвус, експериментатора, а також історія створення роману. Книга з елементами фантастики, історії, детектива, і любовних історій.

Екранізації «Остання з Олельковичів» () — телефільм, 1999 рік.

Нагороди та звання

2002 — лауреат конкурсу драматургії «Купалавы далягляды» (п'єса «Останні гастролі Агасфера»); 2004 — лауреат премії «Залати апостраф» журналу «Дієслово» (роман «Золото забутих могил»); 2011 — лауреат премії Франциска Богушевич (роман «Підземелля Ромула»); 2011 — Лауреат премії Білоруської спілки журналістів «Золоте перо-2011» за найкращу роботу в художньо-публіцистичних жанрах; 2013 — номінація на премію імені Єжи Ґедройця (роман «Авантюри Прантиша Вирвіча, школяра і шпигуна»); 2017 рік — лауреатка Національної літературної премії у номінації «Найкращий прозовий твір» — за роман «Авантюри Прантиша Вирвіча, зрадника і конфедерата»

Примітки

Посилання Літературні твори Л. Рублевської Біографія Л. Рублевської на «Літафіші» Біографія Л. Рублевської в білоруській «Електронній енциклопедії» Рублевська Людмила Іванівна на сайті «Архів фантастики» Робочий стіл. Людмила Рублевська. Інтерв'ю Naviny.by, 29.04.2013