«Олімпік» — серія українських супергетеродинних радіоприймачів.

Історія Перша модель розроблена у 1977 році українським художником Миколою Лебедем, початок виробництва присвячений Олімпіаді 1980 року у Москві.

Радіоприймачі виробляв Світловодський завод «Олімп»Ермаков, Сергей Николаевич. Радио заводы. (PDF) — Москва, 2011. «Список предприятий, производивших бытовую радиоаппаратуру в 1945—2010 гг.» (в деяких джерелах помилково вказують Світловодський завод «Калькулятор») та Виробниче об'єднання «Алатау» (Алмати, Казахстан).

Характеристики

Середньохвильовий діапазон (СВ), один (КВ) або два короткохвильових (КВ1, КВ2) та ультракороткохильовий (УКВ) діапазони, в залежності від моделі.

Модельний ряд і архітектура Всі радіоприймачі серії містять однокристалевий ВЧ тракт на мікросхемі К174ХА2 (аналог TCA440). Для виділення проміжної частоти використаний фільтр зосередженої селекції або п'єзофільтр. Підсилювач звукових частот виконаний, у залежності від моделі, на чотирьох або п'ятьох транзисторах. Радиоприймачі мають конектор для під'єднання монофонічного навушника, при цьому гучномовець автоматично вимикається. Компонування всіх радіоприймачів серії вертикальне. Відомі моделі:

Олімпік Перша модель серії, розробка 1977 року. Автор художньо-конструкторського рішення — художник Микола Лебідь (посилання на каталог в Електронна Бібліотека «Культура України»). Приймач має вдалу, зручну конструкцію, був популярний в СРСР. Використовується власниками і сьогодні, більш ніж через 40 років з початку виробництва. У тракті проміжної частоти використовується фільтр зосередженої селекції. Підсилювач звукової частоти на чотирьох транзисторах: КТ315Б (перший каскад), КТ209Б (другий каскад), КТ315Б і КТ209Б (двотактний безтрансформаторний вихідний каскад).

Габаритні розміри: 136×78×27,5 мм. Маса з батарейкою «Крона»: 300 г.

Олімпік-401 Випускався з 1981 року. Аналог першої моделі «Олімпік» з незначними варіаціями в кріпленні ременя, чорний або сріблястий колір перемикача діапазону і насадки антени тощо.

Приймач має вдалу, зручну конструкцію, був популярний та постачався в усі країни СРСР. Використовується власниками і сьогодні, більш ніж через 40 років з початку виробництва.

Олімпік-2 Випускався з 1984 року. Відрізняється від попередніх моделей дизайном і зміненою схемою. Має два короткохвильових діапазона замість одного. У тракті проміжної частоти використовується п'єзофільтр. У підсилювачі звукової частоти для встановлення режиму вихідного каскаду замість резисторів використовуються два діода.

Габаритні розміри: 145×75×26 мм. Маса з батарею «Крона»: 300 г.

Олімпік-402 Випускався з 1987 року. Дизайн ідентичний «Олімпік-2». Випускався в двох варіантах. Перший — з підсилювачем звукової частоти на чотирьох або п'яти транзисторах. Другий варіант підсилювача звукової частоти використовує додатковий транзистор КТ315Б для стабілізації режиму вихідного каскаду.

Відомі кольору корпусу — чорний, білий, блакитний, жовтий, зелений, червоний, коричневий, бордовий.

Ручка для кріплення на руці випускалася у двох варіантах: чорна гумова стрічка або чорна стрічка сплетена з синтетичних волокон.

Олімпік-403

Експериментальна модель обладнана годинником з рідкокристалічною індикацією, що випускався обмеженою серією з 1986 року. На відміну від попередніх моделей, має тільки середньохвильовий діапазон (ймовірно, для збереження низької вартості зважаючи на додатковий годинник), і живиться від трьох батарейок АА.

Габаритні розміри: 140×75×27 мм. Маса: 300 г.

Алатау-301-1 З 1991, у Казахстані випускався «Алатау-301-1», подібний до моделей «Олімпік» та «Олімпік-401», але з відкидною сонячною панеллю.

Олімпік-305 (РП-305) Випускався з 1992 року. На відміну від решти моделей, ця модель отримала форм-фактор у горизотальному виконанні. Антена прикриплена ззовні на шарнірі, а не вбудована в корпус. Окрім СВ та КВ діапазонів, доповнено УКВ діапазоном.

Відомі кольори — червоний, зелений тощо. Живлення від трьох батарейок АА.

Габаритні розміри: 160×85×22 мм. Маса без батарейок: 280 г.

Цікаві факти

У 1993 році в журналі «Радио» було опубліковано аматорську схему модернізації «Олімпік 402» для зменшення енергоспоживання. Згодом читачі журналу виявили що в цій схемі були допущені неточності, і подібне рішення вже використовувалося в «Олімпік 2». 4 жовтня 2014, у Світловодську відбувся ювілейний захід присвячений 50-річчю заводу «Олімп», де серед іншого експонувалася колекція радіоприймачів «Олімпік» та макети станцій тропосферного зв'язку «Корвет» і «Бриг-1». Окрім заводу «Олімп» у Світловодську існували кілька інших підприємств, які випускали побутові електронні прилади прилади, зокрема завод «Калькулятор», який виготовляв програмовані калькулятори та настінні годинники під брендом «Електроніка»: мікрокалькулятор Б3-34, настільний калькулятор , годинники-будильники електронні сувенірні «Днепр» (з написами російською) та «Україна» (з написами українською, Прапором України та Гербом України).

Література

«ОЛИМПИК» (выпуск 1980-г.) // И. Ф. Белов, В. И. Белов. Справочник по бытовой приемно-усилительной радиоаппаратуре: Переносные и автомобильные радиоприемники, кассетные магнитолы. Модели 1977—1981 гг. — М.: Радио и связь, 1984 — C.127-132. Ермаков, Сергей Николаевич. Радио заводы. (PDF) — Москва, 2011. URI: https://rw6ase.narod.ru/index0/zd_v9.6.pdf. «Список предприятий, производивших бытовую радиоаппаратуру в 1945—2010 гг.»

Примітки

Посилання

Схеми та інструкції з ремонту радіприймачів «Олімпік»