Протокатедральний собор всіх святих українського народу в Підгайцях — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в місті Підгайці Тернопільського району Тернопільської области.

Історія храму Парафію було утворено у 1990 році. Спочатку греко-католики проводили богослужіння біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці, що належала вірянам УАПЦ (нині ПЦУ). У 1995 році вони збудували капличку Всіх святих українського народу, де відправи тривали до 2004 року.

Храм, що належить вірянам ПЦУ, був збудований у 1650 році за кошти Анни Могилянки. З XVIII століття і до 1946 року він належав до УГКЦ, а у 1946–1990 роках перебував у структурі РПЦ. 24 вересня 1995 року відбулося освячення наріжного каменя під будівництво нового храму, яке провів владика Михаїл Колтун, ЧНІ. Будівництво завершилося 26 червня 2004 року, а освятив храм владика Бучацької єпархії Іриней Білик. Храм збудовано за кошти парафіян, діаспори та БО «Церква в потребі». Головний архітектор — Михайло Нетриб'як. 10 липня 2011 року іконостас, виготовлений М. Андрусевичем і Б. Барною, освятив владика Димитрій Григорак.

У 1925 році під опікою о. Михайла Блозовського в Підгайцях засновано «Пласт», який відродився при церкві у 2005 році. На парафії відбувалися візитації владик Іринея Білика (2007) та Димитрія Григорака (2012), а також проводилися Святі Місії. При парафії діють спільноти «Матері в молитві» та «Жива Вервиця», а також братства «Матері Божої Неустанної помочі», «Апостольство молитви» та «Вівтарна дружина».

Парохи

о. Іван Токар (1917), о. Юліан Фіцало, о. Петро Наболотний, о. Юрій Бернат, о. Зеновій Кузьмович, о. Михайло Блозовський, о. Пишківський, о. Василь Костюк, о. Ярослав Княгиницький, о. Євстахій Гайдукевич, владика Павло Василик (з 1973), о. Микола Сімкайло (з 1974), о. Степан Захарків, ЧНІ (з 1974), о. Омелян Гадзевич, о. Павло Коваль, о. Микола Сабрига, ЧНІ (з 1986), о. Василь Семенюк (з 1988), о. Василь Івасюк (з 1989), о. Микола Мидляк (з 17 березня 1993), о. Ігор Комарницьким (з 1997), о. Теодор Дяківським (з 2011). </div>

Джерела