Ростисла́ва Марі́я Віто́льдівна Біли́нська-Темни́цька (, Стратин, Рогатинського повіту Австро-Угорщини — ,  Ньюарк, США) — українська піаністка і педагогиня. Дружина Володимира Темницького.

Життєпис Ростислава Марія Білинська народилась року в селі Стратин Рогатинського повіту Австро-УгорщиниВолодимир Темницький і його рід / Іван Головацький. — «Монастир Свято-Іванівська Лавра», 2002. — С. 55 в родині отця Вітольда Білинського та Неоніли Рибак (доньки Миколи Рибака та Антоніни Левицької). Невдовзі отця Вітольда перевели до великої парохії Коцюбинці.

Коли Ростиславі було всього 2 роки, її мама померла від тифу, тож батько для виховання доньок запросив музично обдаровану гувернантку Марію Ганшер, сироту від військового лікаря. Вже в п'ятирічному віці Ростислава почала у неї вчитися гри на фортепіано. Завдяки Марії Ганшер Ростислава також вивчила німецьку мову і здобула початкову загальну освіту.

Подальшу музичну освіту здобувала в Дівочому інституті в Перемишлі (клас проф. Наталії Кміцикевич), потім у Вчительській семінарії в Чернівцях, частково як екстерністка завдяки підготовці у вчительки з Відня піаністки Гізелі Ріхтер (матері співачки Євгенії Зарицької). Також істотно вплинув на музичну освіту Ростислави її рідний дядько по матері Амброзій Рибак, який був парохом, співаком (бас) і композитором. Ростислава також мала доступ до прекрасного рояля марки Безендорфер, що належав її дядькові по батьківській лінії Любомиру Білинському, що служив у приході Вишнівчика.

1908 року Ростислава вступила до Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка у Львові (професори С. Дністрянська та Марія Криницька). У 1909—1910 роках вчилась у Відні в Консерваторії Горака (професор Глезнер). 1914 року закінчила Музичний інститут ім. М. Лисенка, склавши іспит перед дипломною комісією на чолі з Станіславом Людкевичем.

Працювала піаністкою товариства «Боян» і «Бандурист».

1912 року взяла участь у великому ювілейному концерті на честь Івана Франка, що відбувся у залі Львівської філармонії, на якому вітав Великого Каменяра митрополит Андрей (Шептицький), виступав з рецитаціями згодом великий актор і режисер Лесь Курбас. У концерті взяли участь також Лесь Новіна-Розлуцький, Михайло Микиша, Ганна Крушельницька та ін.Святкування українською молоддю ювілею Ів. Франка // Газета «Рада», № 134, 13.06.1913

Ростислава Білинська здобула визнання і згодом її запрошував С. Людкевич на концерти, присвячені творчості П. І. Чайковського (виконала соло «Тема з варіаціями», ор. 19 та на чотири руки з О. Озаркевич-Бірецькою «Патетичну симфонію») і Ф. Шуберта (виконала Сонату А-моль). Брала участь у концерт-турне хору «Бандурист» С. Людкевича містами Західної України, в яких також брали участь видатний тенор Михайло Микиша, співачка (сопрано) Олександра Парахоняківна, скрипаль О. Пежанський, віртуоз-цитрист Євген Купчинський та ін.

1917 року завідувала музичною частиною Молодого театру Леся Курбаса.Українське театральне відродження: західна класика на українській сцені 1920-1930-х років: проблеми трагедійної вистави. — К.: Наукова думка, 1993. — С 46 З матеріалів справи діяча УНР Володимира Чехівського відомо, що брат Темницького Омелян і дружина Темницького Ростислава Білинська жили у нього в Одесі в 1917 і 1918 роках.

Після приходу до влади поляків отець Вітольд Білинський став парохом у містечку Скала-над-Збручем, там тоді ж перебувала і Ростислава Білинська, доглядала хворих колишніх вояків УГА і Армії УНР. Там заразився тифом її батько і помер у 1919 році.

У травні 1921 року Ростислава одружилася з Володимиром Темницьким, колишнім міністром закордонних справ УНР. 1922 року народила доньку Руту, а 1924 року в селі Устя-Зелене народила сина Іринея (Оріха), у зв'язку з чим зробила перерву в музичній діяльності. За польської влади працювала викладачкою. З 1926 року читала лекції в Стрийському музичному інституті, згодом — приватні лекції у Львові, а від 1938 року викладала у Вищому музичному інституті ім. Миколи Лисенка.

1938 року помер чоловік, згодом у молодому віці померла її улюблена донька Рута (Арета). Ростислава й далі викладала в музичних школах Львова, згодом у школах Західної Німеччини, а 1952 року емігрувала до США, де викладала гру на фортепіано в Українському музичному інституті.

Пішла з життя у грудні 1968 року в Ньюарку (США). Похована на цвинтарі Св. Марії у Філадельфії (передмістя Фокс Чейз).

Родина Чоловік — Темницький Володимир Миколайович (1879—1938), був міністром закордонних справ УНР в 1919 році.

Донька Рута (Арета Романа; 1922—1943) мала непересічні акторські обдарування, померла в молодому віці.

Син Іриней Юрій (Оріх; 1924—2007) був істориком, проживав у США.

Примітки

Джерела

Роман Данилевич. Не стало поміж нами людини високої культури // Свобода, 1969, № 27 Темницька (Білинська) Ростислава // Словник музикантів України / Іван Лисенко. — К.: Рада, 2005. — С. 304 Ростислава Темницька (Ростислава Білинська-Темницька) // Пропам'ятна книга Українського музичного інституту в Америці з нагоди десятиліття його існування. — 1963. — С.28; 76 Темницька (Білинська) Ростислава // Мала українська музична енциклопедія, 1971. — С. 107