Рогатинський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі, УРСР і Третього Рейху. Адміністративним центром повіту було місто Рогатин.

У складі Королівства Галичини та Володимирії

Утворений у 1854 року. У 1867 році під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року повіт збережений і збільшений.

У 1880 році повіт поділявся на 93 кадастральні гміни, до складу повіту входило 105 поселень. Територія повіту поділялась між двома судовими округами-повітами (Рогатинський і Бурштинський). 1 червня 1905 року з судового повіту Бурштин виокремлено судовий повіт Більшівці.

ЗУНР Повітовим комісаром був адвокат д-р Михайло Воробець, його змінив Євстахій Миронович. Делегатом до УНРади був обраний Іван Сенчина (УРП)Олег Павлишин Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад-грудень 1918 року): нарис // Україна Модерна. — Число 2—3. — 1999..

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.

За часів II Речі Посполитої (1918—1939)

Включений до складу Станиславівського воєводства Республіки Польща, з утворенням воєводства 23 грудня 1920 року на землях анексованої ЗУНР. До складу повіту входило 169 поселень (з них 3 міста, 99 сільських гмін, 67 фільварків) зі 21763 житловими будинками. Українське населення бойкотувало польський перепис 1921 року. Для придушення опору в повіт введено батальйон піхоти й ескадрон кавалерії, арештовано актив, серед них — 9 священиків.Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 62. Загальна чисельність населення повіту складала 109534 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 79127 — греко-католики, 21827 — римо-католики, 8420 — юдеї, 96 — інших визнань. Українці гуртувались у товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Січ», «Каменярі».

Зміни адміністративного поділу 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів з розпарцельованого (розділеного) фільварку в Журові утворено нову самостійну адміністративну гміну Луковець ЖурівськийRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 9 listopada 1922 r. w przedmiocie utworzenia z rozparcelowanego obszaru dworskiego w Żurowie, powiat Rohaty, nowej samoistnej gminy administracyjnej pod nazwą Łukowiec Żurowski // Dziennik Ustaw. — 1922. — nr. 101. — poz. 926. .

1 жовтня 1931 року сільська гміна (самоврядна громада) Слобода Букачівська Рогатинського повіту ліквідована і її територію приєднано до сільської гміни Букачівці того ж повітуRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 sierpnia 1931 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Słoboda Bukaczowiecka w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr. 79. — poz. 627. — S. 1373. .

1 липня 1934 року частина забудови і земель села Залужжя загальною площею 244,6242 га передана до складу міста РогатинRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miasta Rohatyna w powiecie rohatyńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 56. — poz. 499. — S. 920. .

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Рогатинського у Станиславівському воєводстві на сільські гміни», 1 серпня 1934 року в Рогатинському повіті були утворені об'єднані сільські ґміни з дотогочасних сільських ґмін.

Міста (Міські ґміни) містечко Більшівці — місто з 1934 року. містечко Бурштин — місто з 1934 року. місто Рогатин.

Сільські ґміни Кількість 1920—1923 рр. — 98; 1923—1931 рр. — 99; 1931—1934 рр. — 98; 1934—1939 рр. — 11. +Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БолшовцеБовшів (частина), Ганівці, Гербуртів, Демешківці, Желибори, Кінашів, Німшин (частина), Поплавники, Скоморохи Нові, Слобідка Більшівецька102Ґміна БукачовцеБукачівці, Журавєнко, Каролівка, Козарі, Мартинів Новий (частина), Посвірж, Тенетникі, Чагрів (частина), Черніїв93Ґміна БурштинБовшів (частина), Демянів, Коростовичі, Куропатники, Людвиківка, Мартинів Новий (частина), Мартинів Старий, Німшин (частина), Озеряни, Різдвяни, Нижні Сарники, Середні Сарники, Стасьова Воля104Ґміна ЖурувВишнів, Грегорув, Журув, Колоколин, Луковьєц Висньовські, Луковьєц Журовскі (з 01.01.1923), Подміхаловце75Ґміна КнігинічеБабухув (Бабухів) (частина), Васючин, Заґуже Кнігиніцкє (Загір'я), Залуже (Залужжя) (частина), Кнігиніче (Княгиничі), Оскжесіньце (Воскресинці), Помонєнта (Помонята), Псари (частина), Явче (частина)96Ґміна КонкольнікіБибло, Дитятин, Заґуже Конколницкє (Загір'я-Кукільницьке), Конкольнікі (Кукільники), Подшумляньце (Підшумлянці), Скоморохи Старе (Старі Скоморохи), Слобода Конкольніцка (Слобода Кукільницька), Хохонюв (Хохонів), Яблонув (Яблунів)97Ґміна КонюшкіБабухув (Бабухів) (частина), Конюшкі, Куніче (Куничі), Лучиньце (Лучинці), Насташчин, Обельніца, Чагрув (Чагрів) (частина), Юнашкув (Юнашків), Явче (частина)68Ґміна Ліпіца ДольнаГоноратувка (Гоноратівка), Ліпіца Дольна (Нижня Липиця), Ліпіца Ґурна (Верхня Липиця), Лопушна, Сарнкі Ґурне (Сарники), Сьвістельнікі (Світанок)69Ґміна ПодкамєньБєньковце (Беньківці), Виспа, Дегова, Дзічкі (Дички), Доліняни, Заланув (Заланів), Любша, Мелна, Подбуже (Підбір'я), Подкамєнь (Підкамінь), Псари (частина), Фраґа, Яглуш1210Ґміна ПукувДанільче, Добринюв (Добринів), Золчув (Жовчів), Пукув (Пуків), Стратин, Уязд (Уїзд), Чесьнікі (Чесники)711Ґміна РогатинВєжболовце (Вербилівці), Заліпіє (Залип'я), Залуже (Залужжя), Клєшчувна (Кліщівня), Кутце (Кутці), Перенювка (Перенівка), Подвінє (Підвиння), Подгродзє (Підгороддя), Поток (Потік), Путятиньце (Путятинці), Руда, Фірлєюв, Черче13ліквідованаСлобода Букачівська (до 01.10.1931)1 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення Українці-греко-католики становили 71 % населення повіту (1907).

У 1939 році в повіті мешкало 138 720 осіб (101280 українців-греко-католиків — 73,01 %, 9240 українців-латинників — 6,66 %, 15025 поляків — 10,83 %, 3400 польських колоністів міжвоєнного періоду — 2,45 %, 9 685 євреїв — 6,98 % і 90 німців та інших національностей — 0,06 %)>.

У складі СРСР 19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 року повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 року через поділ його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін: Більшівцівський район — з м. Більшівці і ґмін Болшовце, Конкольнікі й Ліпіца Дольна, Бурштинський район — з м. Бурштин і ґмін Бурштин і Конюшки, Букачівський район — із ґмін Букачовце, Журув і Кнігиніче, Рогатинський район — з м. Рогатин і ґмін Рогатин, Подкамєнь і Пукув.

Третій Рейх Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Рогатинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Бережани Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Після зайняття території повіту у липні 1944 року Червоною армією був відновлений поділ на райони.

Сучасність В даний час територія колишнього Рогатинського району внаслідок адміністративної реформи повністю увійшла до складу укрупненого Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, а Рогатин став центром Рогатинської міської об'єднаної територіальної громади.

Див. також Рогатинський повіт (Австро-Угорська Імперія)

Примітки

Джерела Mielcarek A. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa: Neriton, 2008. — 231 s. — ISBN 978-83-7543-400-2.

Посилання Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr. 69. — poz. 663. — S. 1296.