Кабінет міністрів Японії (, ないかく, найкаку — «кабінет») — вищий орган виконавчої влади Японії.

Діяльність

Конституційні повноваження Кабінет Міністрів є підзвітним Парламенту Японії, найвищому органу державної влади в країні (Конституція. Стаття 66). Парламент має право висловлювати недовіру Кабінету, автоматично відсилаючи усіх його членів у відставку (Конституція. Стаття 70).

Згідно з діючою Конституцією, Кабінет Міністрів виконує наступні функції:

втілює закони у життя і веде загальний нагляд за державними справами (Стаття 73); проводить зовнішню політику Японії (Стаття 73); укладає договори за ратифікації їх Парламентом (Стаття 73); керує і наглядає за функціями посадовців (Стаття 73); складає бюджет і подає його на розгляд Парламенту (Стаття 73); видає урядові накази для виконання положень Конституції та законів (Стаття 73); затверджує амністії, помилування, пом'якшення покарання, звільнення від виконання вироку та відновлення прав (Стаття 73); номінує Голову Верховного Суду Японії на затвердження Імператорові (Стаття 6. Абзац 2); здійснює поради і затверджує церемоніальні дії Імператора, які не стосуються державного управління (Стаття 7)Детальніше з цією функцією можна ознайомитися у статті Імператор Японії.; призначає суддів Верховного суду Японії та судів нижчих рівнів (Стаття 79. Абзац 1; Стаття 80. Абзац 1).Детальні повноваження Кабінету Міністрів Японії розписані у Конституції Японії .

Структура Кабінет міністрів Японії складається не менш як з 14, а в особливих випадках — з 17 міністрів, які очолюють відповідні міністерства (Закон про Кабмін. Стаття 2). Їх призначає і звільняє голова Кабінету міністрів — прем'єр-міністр Японії, а затверджує призначення — імператор Японії. Кожен міністр повинен бути цивільною особою. Більше половини членів Кабінету повинні обиратися з депутатів парламенту Японії (Конституція. Стаття 66, 68). До складу Кабінету міністрів входить Секретаріат Кабінету міністрів Японії — відомство, що виконує функції радника і речника прем'єр-міністра.

Голова уряду

Прем'єр-міністр — Такаїчі Санае (). Віцепрем'єр-міністр — вакансія.

Кабінет міністрів

Склад чинного уряду подано станом на 21 жовтень 2025 року.

Логотип пост назва Фото Час на посаді Прем'єр-міністр Японії Такаїчі Санае (Sanae Takaichi) Міністр кабінету міністрів Японії Мінору Kixara (Minoru Kihara) Міністр внутрішніх справ та зв'язку Йошімаса Хаясі (Yoshimasa Hayashi) Міністр юстиції Хіроші Хірагучі (Hirosi Hiraguchi) міністра закордонних справ Мотегі Тошіміцу (Toshimitsu Motegi) міністра фінансівМіністр з питань податків та субсидій Сацукі Катаяма (Satsuki Katayama) міністр освіти, культури, спорту, науки і технологій Йохей Мацумото (Yohei Matsumoto) Міністр охорони здоров'я, праці та соціального забезпечення Кенічіро Уено (Keniichiro Ueno) Міністр сільського, лісового і рибного господарств Норіказу Сузукі (Norikazu Suzuki) Міністр економіки, торгівлі та промисловостіМіністр промислової конкурентоспроможностіМіністр, відповідальний за впровадження GX Рьосей Аказава (Rosei Akazawa) Міністр земель, інфраструктури, транспорту і туризмуМіністр, відповідальний за політику водного циклу Ясуші Канеко (Yasushi Kaneko) Міністр реконструкції Міністр відповідальності за аварію на Фукусімі Такао Макіно (Takao Makio) Міністр екологіїДержавний міністр із запобігання ядерним катастрофам Хіротака Ісіхара (Hirotaka Ishihara) Міністр оборони Шіндзіро Коїдзумі (Shinziro Koizumi) міністр цифрових технологійМіністр цифрової адміністративної та фінансової реформиМіністр адміністративної реформиМіністр кібербезпеки Хісаші Мацумото (Hisashi Matsumoto) Голова Національної комісії громадської безпекиМіністр, відповідальний за запобігання стихійним лихамМіністр океанічної політики Дзіро Акама (Ziro Akama) Міністр у справах Окінави та Північних територійМіністр у справах споживачів та безпеки харчових продуктівДержавний міністр з питань дитячої політики, заходів щодо боротьби зі зниженням народжуваності, розширення прав і можливостей молоді та гендерної рівностіДержавний міністр з питань регіонального відродженняМіністр співіснуванняМіністр, відповідальний за розширення прав і можливостей жінок Хітоші Кікавада (Hitoshi Kikawada) Міністр економічної та фіскальної політикиДержавний міністр з питань стратегії зростанняМіністр реформи соціального забезпеченняМіністр з питань регуляторної реформиМіністр з питань кризового інфекційного захворювання Мінору Сіроучі (Minoru Kiuchi) Міністр економічної безпекиМіністр науково-технічної політикиМіністр космічної політикиМіністр стратегії інтелектуальної власностіМіністр стратегії штучного інтелектуМіністр співіснування з іноземцями Кімі Онода (Kimi Onoda)

Будівля

Історія

Кабінет міністрів Японії було засновано 1885 року і затверджено Конституцією Великої Японської імперії та імператорським рескриптом № 135 Про урядову систему Кабінету Міністрів 1889 року. Згідно з цими постановами повнота виконавчої влади належала Імператорові, який мав право формувати і переформовувати Кабінет Міністрів та призначав Прем'єр-міністра Японії, голову над іншими міністрами.

Після поразки Японії у Другій світовій війні була прийнята нова Конституція Японії 1947 року, яка позбавила японського монарха впливу на державне управління і передала функції виконавчої влади Кабінету Міністрів Японії на чолі з Прем'єр-міністром. Статус та повноваження Кабінету були уточнені Законом про Кабінет Міністрів 1947 року. Юридичні норми, визначені у цих двох документах, є чинними по сьогодні.

Див. також Імператор Японії Парламент Японії Історія Японії

Примітки

Література

清宮四郎, 佐藤功編『国会･内閣』（憲法講座　3）東京: 有斐閣、1964年 日本行政学会編『内閣制度の研究』（年報行政研究　21）東京: ぎょうせい、1987年 内閣制度百年史編纂委員会編『内閣制度百年史』東京: 内閣官房、1985年—1995年 川北隆雄, 尾上進勇編『内閣府』（完全新官庁情報ハンドブック　1）、東京: インタメディア出版、2001年

Посилання

Офіційний сайт Кабінету Міністрів Японії , Офіційний сайт Прем'єр-міністра Японії , Офіційний сайт Секретаріату Кабінету Міністрів Японії ,