Караїмська національна символіка — символіка караїмів, які проживають в країнах східної Європи (Україна, Литва, Польща).

Історія Приблизно 1929 році польською караїмською художницею Лідією Каракаш-Шоле (1896—1943) був створений герб гахана, який незабаром став і символом польсько-литовської караїмської громади. Уже в 1930 році герб був поміщений на вітанні, піднесеному лідерами польських караїмів (С. Шапшалом, Ш. Фірковіча, І. Лобаносом і ін.) Владиславу Рачкевича в зв'язку з його обранням маршалом Сенату Польщі.

У 1987 році Феодосії художником Олександром Худченко спільно з караїмом М. Е. Хафузом був розроблений герб караїмів Криму, який представляє з себе розбитий камінь, на якому зображені сенек, калкан і символ (тамга) феодосійських караїмів — білий кінь ( [сус Лаван]; . Вперше цей герб був опублікований М. Е. Хафузом 1991 року, а трохи пізніше з'явився на обкладинках Караїмської народної енциклопедії.

Герб Національний герб караїмів має форму геральдичного щита і включає в себе такі елементиПолканов Ю. А., Полканова А. Ю. Реликтовые особенности этнокультуры крымских караимов // Крымские караимы. История, территория, этнокультура. Симферополь: Доля, 2005.: дворогий спис (сенек), щит (калкан), фортечна вежа, традиційне вбрання газзана — головний убір і молитовне покривало таллет. На гербі використовуються національні кольори караїмів — блакитний, на тлі якого знаходиться фортечна вежа, білий, на тлі якого знаходиться зброя — дворогий спис, і жовтий, на тлі якого знаходиться щит.

Герб поміщений над входом кенаси в Тракаї і на шпилі кенаси Вільнюса. У 2008 році сенек, як караїмського символ, був включений в герб литовського містечка Науяместіс. Національний герб використовується в оформленні офіційних сайтів караїмів Литви і Польщі Związek Karaimów Polskich.

Печатка караїмської кенаси складається з увінчаною головним убором караїмського Гахама пентаграми, в центрі якої знаходиться сенек на тлі калкана (введена гахам С. М. Шапшалом як нова однотипна печать караїмських кенас в 1916 роціСенек ве къалкан тамгъасы//ЭНЦИКЛОПЕДИЯ КРЫМСКИХ КАРАИМОВ).

Прапор Національний прапор Караїмів — прямокутне полотнище з трьох рівновеликих горизонтальних смуг: синьої, біло та жовтої. Блакитний колір символізує небо, білий — добро, а жовтий — сонце і вогонь.

Гіпотези походження караїмських національних символів

Сенек і калкан — стародавні караїмські символи Аргументи за:

ці символи вирізані на мармуровій плиті над воротами східної вежі Біюк-капу міста-фортеці Чуфут-Кале; на думку С. С. Ельяшевича ці знаки є початковими літерами назви Чуфут-Кале на давньоєврейсій мові: ס"ע «самех» і «Аїн» від «Села Іврім», т. е. «Скеля юдеїв» Ельяшевич С. С. Таинственная надпись // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн.3-4 (авг.-сент.). — С. 114..

Аргументи проти:

за часів будівництва Орта-капу караїми складали в місті меншість і мали занадто мало впливу, щоб помістити свій символ на воротахKIZILOV, Mikhail. Karaites Through the Travelers’ Eyes: Ethnic History, Traditional Culture and Everyday Life of the Crimean Karaites According to the Description of the Travelers — New York: Al-Qirqisani Center for the Promotion of Karaite Studies, 2003. — p. 194. — ISBN 0-9700775-6-4; ці символи просто і грубо вирізані, в той час як караїми були вмілими скульптурами, тому створювані ними написи завжди носили більш майстерний характер, поєднуючись з пишними різьбленням алюзіями на тему Танаху. А. Л. Бертьє-Делагард, Критикуючи С. С. Ельяшевича, відмічав, що назва Чуфут-Кале занадто пізніша і перекладається як фортеця, а не скеля юдеїв.

Сенек і калкан — тамга кримських татар Аргументи за:

слово «сенек» в кримському діалекті караїмської мови позначає дерев'яні вила. В інших діалектах караїмської мови воно не зафіксованеКараимско-русско-польский словарь / Н. А. Баскаков, А. Зайончковский, С. Ш. Шапшал, 1974, С. 499); до другої половини XIX століття аналогічний знак був тамгою татарського села Кирк-Чолпан, і, таким чином, дана тамга могла ставитися до роду з ім'ям Кирк, що перегукується з давньою назвою фортеці (Кирк Ор)Акчокраклы О. Эпиграфические находки // Известия Таврического общества истории, археологии и этнографии. — 1929. — Т. 3. — С. 185. (с ссылкой на Боданинского); вилоподібна тамга була знайдена на надгробній плиті з арабським написом зі зруйнованого при будівництві міста мусульманського кладовища; символи на Біюк-капу перенесені з давніх воріт Орта-капу в Чуфут-Кале, побудованих в XIV—XV столітті. Якби це були тамги різних громад, які займали кожна свій район поселення, то навряд чи б вони повторювалися при в'їзді в Нове місто Чуфут-Кале; ці символи нагадували про підпорядкування татарським родам, який зберігав контроль над фортецею навіть після відходу з неїАкчокраклы О.. Татарские тамги в Крыму (Материалы научно-этнографической экспедиции по изучению татарской культуры в Крыму, 1925) // Известия Крымского педагогического института. — 1927. — Кн. 1. — С. 41.Герцен А. Г., Могаричев Ю. М. Крепость драгоценностей. Кырк-ор. Чуфут-кале. Симферополь, 1993. .

Галерея

Див. також Прапор караїмів

Примітки