Кри́мська платфо́рма (, ) — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.
Офіційно започаткована на установчому саміті в Києві 23 серпня 2021 року, Кримська платформа діє на постійній основі, зокрема, в Києві на базі Представництва Президента України в АР Крим працює її офіс. За словами віцепрем'єр-міністра Олексія Рєзнікова, Кримська платформа має стати колегіальним суб'єктом взаємодії з Росією щодо Криму.
Історія створення і просування Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії, а країни Заходу запровадили економічні санкції проти окупанта. ЄС і США проводять послідовну політику невизнання російських дій у Криму та Севастополі.
Проте з розгортанням агресії Росії на Донбасі, питання деокупації АР Крим та м. Севастополя практично зникло з порядку денного міжнародної політики. МЗС України намагається тримати цю тему в центрі політичного й експертного діалогу з міжнародними партнерами, розуміючи потребу у створенні міжнародного переговорного майданчика для обговорення шляхів деокупації.
Про плани такого майданчика заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року Президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи.
Надалі влада України провела кампанію із залучення країн Заходу до участі в Кримській платформі щодо деокупації півострова.
26 лютого 2021 року Володимир Зеленський підписав Указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки й проведення в Україні установчого саміту Кримської платформи. Згідно з документом, МЗС забезпечує координацію участі України в діяльності Кримської платформи. Головою Організаційного комітету з підготовки установчого саміту є міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
У Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, затвердженій Указом Президента України Володимира Зеленського від 24 березня 2021 року, Кримській платформі приділено увагу як ключовому інструменту:
Напрямки роботи, формати Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба визначив п'ять очікуваних пріоритетів роботи переговорного майданчика «Кримська платформа»:
Довгострокова діяльність Кримської платформи зосереджується на таких пріоритетних напрямках: консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму; ефективність санкцій, їх посилення та запобігання обходу; захист прав людини і міжнародного гуманітарного права; забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації; подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації.
Особлива увага буде приділена питанню кримських політв'язнів на окупованому півострові.
Планується чотири формати роботи платформи: президентський, голів МЗС, депутатський та експертний. Міжурядовий рівень діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, можливе заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами.
В українському парламенті створене міжфракційне депутатське об'єднання «Кримська платформа» (Рустем Умєров, Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз, Єлизавета Ясько, Вадим Галайчук), що розробляє пакет законопроєктів, що стосуються тимчасово анексованого півострова.
У червні в прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували експертну мережу Кримської платформи. У заході взяли участь представники Кримської правозахисної групи, Української Призми, Центру журналістських розслідувань. 6 серпня в Києві відбувся установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» за участі представників МЗС, посольств, національних і міжнародних експертів.
Групи підтримки ініціативи створені в Сеймасі Литви, Сеймі Латвії, а також у Парламентській асамблеї НАТО. Крім того, озвучені заклики запровадити міжпарламентську координаційну раду «Кримська платформа».
Підтримкою проєкту також опікуватиметься українська благодійна неурядова організація «Фонд Східна Європа».
Формат працюватиме доти, доки півострів не повернеться під контроль України.
Установчий саміт
Першими про свої плани направити своїх представників на саміт у Києві повідомили Туреччина, Сполучені Штати Америки, Канада, Велика Британія та Молдова. Що стосується Росії, то попередньо МЗС РФ допустило участь у Кримській платформі, поставивши умову: «Якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму й подачі електроенергії, зняття Києвом торгової та транспортної блокади півострова». Українська сторона відхилила таку можливість. Надалі Росія назвала зусилля Києва щодо повернення Криму нелегітимними, а участь будь-яких країн та організацій в українській ініціативі — прямим посяганням на територіальну цілісність РФ. Вона також намагалася підірвати довіру до платформи та перешкодити участі в ній іншим державам шляхом тиску, шантажу і залякування — з цієї причини список запрошених на саміт довелося тримати в таємниці.
Попри всі обставини, на установчому (або інавгураційному) саміті у переддень 30-ї річниці Незалежності України 23 серпня 2021 року зібралися представники 47 країн та організацій:
Таким чином, на зустрічі у столичному конгресно-виставковому центрі «Парковий» були присутні всі країни — члени НАТО, ЄС та G7, проте жодної з Африки чи Південної Америки. Організація Об'єднаних Націй також не направила представника. Як наслідок, ця подія стала найбільшим заходом, організованим Україною.
На заході виступили Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, глави іноземних делегацій, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, представниця Експертної мережі Кримської платформи Ольга Скрипник.
На тематичних панелях високопосадовці, політики, іноземні експерти та лідери громадської думки сфокусувалися на питаннях політики невизнання спроби анексії Криму, санкційної політики, безпеки Азово-Чорноморського регіону, прав людини та міжнародного гуманітарного права, економічних та екологічних наслідків окупації.
Верховна Рада України закликала міжнародні організації та іноземні держави посилити співпрацю в рамках «Кримської платформи», прийнявши відповідну постанову в день саміту.
Декларація
За підсумками установчого саміту країни-учасники схвалили підсумкову спільну декларацію. В документі зазначено: створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Криму Росією, продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Криму Росією, розглянути запровадження подальших «політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів» щодо РФ «якщо це передбачено правовою системою кожного Учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть», протистояти новим викликам та гібридним загрозам, спричиненим триваючою мілітаризацією Криму, закликати РФ виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вимагати, щоб Росія негайно припинила всі порушення прав людини і зловживання щодо мешканців Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для моніторингових механізмів з дотримання прав людини та правозахисників, використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією, розглянути можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проєктів з розвитку регіонів України, які межують з тимчасово окупованим Кримським півостровом, визнати роль національних парламентів у протидії тимчасовій окупації Криму та заохочувати координацію діяльності щодо Криму між національними парламентами, а також у рамках міжпарламентських асамблей.
Учасники Кримської платформи очікують повернення Україні тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя і відновлення їх автономного статусу, а також закликають Російську Федерацію залучатися до конструктивної участі у діяльності Міжнародної Кримської платформи, спрямованої на припинення тимчасової окупації півострова.
Декларація є відкритою для приєднання. Україна закликала країни ООН долучатися до неї.
Подальша активність
У день саміту його учасники відкрили головний офіс Кримської платформи, який знаходиться у Києві, за адресою вул. Липська, 2. Серед завдань офісу, зокрема, цілодобовий моніторинг ситуації на окупованому півострові щодо прав людини, економічної та екологічної ситуації, культурної спадщини тощо, сприяння виконанню Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, інформування та комунікація з громадянами України з Криму та спільна з МЗС робота з міжнародними партнерами. Керівником офісу є постійний представник Президента в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
До структури Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим входить Служба забезпечення діяльності Кримської платформи, штатна чисельність якої нараховує 7 посад. До грудня 2024 її очолювала правозахисниця Марія Томак.
Планується відкриття офісів Кримської платформи в країнах, які є підписантами декларації. Мається на увазі формування координаційної мережі учасників Кримської платформи на рівні міністерств закордонних справ, яка буде сприяти швидкому обміну інформацією, організації зустрічей, узгодженню концепцій та запуску довгострокової діяльності. Станом на грудень 2021 до мережі приєдналися 36 країн.
МЗС розвиває операційні механізми Кримської платформи, зокрема, мережу контактерів або осіб (focal point), які відповідальні за Кримську платформу в інших країнах. Контактерами є працівники середньої та вищої ланки міністерств закордонних справ, чиє завдання полягає в передачі інформації, напрацьованої експертним середовищем. Німеччина погодилася стати співголовою одного з напрямів — щодо невизнання окупації півострова.
Україна також очікує надання Кримській платформі статусу міжнародної організації та закріплення її резолюцією Генасамблеї ООН. Щодо останнього, дві резолюції ГА ООН 2021 року з кримських питань містять підтримку цього формату (A/RES/76/70 та A/RES/76/179).
Після широкомасштабного вторгнення Росії учасники платформи виступили з заявою, в якій засудили дії Росії, причетність Білорусії до агресії проти України та висунули вимогу негайного припинення військових дій. Заяву підписали 39 країн та ЄС.
15 серпня 2022 року Президентом утворена Консультативна рада з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя — консультативно-дорадчий орган при Президентові України, одним з основних завдань якого є участь у виробленні позиції України з ключових напрямів діяльності Кримської платформиПро Консультативну раду з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: Указ Президента України від 15 серпня 2022 року № 579/2022.
Другий саміт 23 серпня 2022 року відбувся другий саміт Кримської платформи у форматі онлайн, в якому взяли участь майже 60 іноземних учасників країн і організацій, а президент Польщі Анджей Дуда приїхав особисто. Зустріч була зосереджена на обговоренні таких основних тем:
роль тимчасової окупації Криму в розгортанні повномасштабної агресії проти України; спільні зусилля, спрямовані на відновлення безпеки та стабільності в регіоні Чорного та Азовського морів;