Заво́дівка (раніше Зава́дівка, Петрі́вка) — село Раухівської селищної громади у Березівському районі Одеської області в Україні. Дворів — 570, населення — 1349 чоловік у 2001 році.
Короткий опис В селі є середня школа, сільський будинок культури із залом на 600 місць, при якому на громадських засадах створені краєзнавчий музей та картинна галерея. Працюють три бібліотеки з загальним книжковим фондом 40,3 тис. примірників, лікарська амбулаторія, дитячі ясла, шевська та швейна майстерні, перукарня, дев'ять магазинів, відділення зв'язку та ощадкаса.
Історія
Село засноване в 1799 році вихідцями з Чернігівської та інших губерній. Наприкінці 18-го століття ці землі належали графу Петру Завадовському, в ім'я якого село дістало назву Петрівка. Брат Петра Завадовського, Ілля, у 1808 році розбудував у селі церкву Святих Петра і Павла, руїни якої і досі збереглися. У той же рік був збудований міст через річку Тилігул, який зберігся до сьогодні. Після смерті Петра Завадовського в 1812 р. село перейшло у володіння конезаводчикам братам Павлу і Анатолію Демидовим. З тих чатів існує два варіанти назви села: Завадівка — в честь Завадовських, і сучасне Заводівка — в честь конезаводу братів Демидових.https://www.048.ua/news/579433/odessa-incognita-selo-osnovannoe-favoritom-imperatricy На місцевому конезаводі вирощували орловських рисаків, верхових коней і різної породи ваговозів. Після Демидових, у 1851 році, село перейшло до Георга Рауха. Раухами був збудований маєток (збереглася брама), існував родинний склеп, руїни якого збереглися до сьогодні.
У 1905 році в селі утворився марксистський гурток, який проводив агітаційну роботу серед селян. У грудні 1917 року в Заводівці був організований червоногвардійський загін, що влився пізніше в 2-й Вознесенський революційний полк. Радянська влада встановлена в січні 1918 року.
У селі в 1918 році містилася Перша бригада добровольчої Сербської дивізії.
За радянських часів у селі Заводівка знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Кірова, за яким було закріплено 6467 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3278 га орної землі. Господарство займалося виробництвом зерна і м'ясо-молочним тваринництвом. Тут були лісопильня, столярна майстерня, кам'яний та піщаний кар'єри.
У 1924 році в селі був заснований Заводівський зоотехнічний технікум. Спочатку це була сільськогосподарська школа наймитської молоді, а з 1930 — технікум, що випускав агрономів-рільників, овочівників, виноградарів, пасічників і меліораторів. З 1961 року тут на стаціонарному та заочному відділеннях готували тільки зоотехніків. У післявоєнні роки технікум випустив 3306 фахівців для сільського господарства. У 1977 році в ньому навчалося 360 учнів і працювало 26 викладачів. Технікум мав 167 га землі і ферму великої рогатої худоби.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 8 жителів села.
631 житель села брав участь у Другій світовій війні, 323 із них за мужність і відвагу удостоєні урядових нагород, 305 загинули в боях. За мужність, виявлену при форсуванні Дніпра, П. В. Дроздову присвоєно (посмертно) звання Героя Радянського Союзу, його ім'я носить місцева середня школа; звання Героя Радянського Союзу удостоєний також уродженець села штурман М. В. Федоренко, який мав на своєму рахунку 122 бойових вильотів.
Під час німецької окупації в Заводівці діяли дві групи радянських партизанів з 17 осіб, керовані Ф. М. Ковбасюком і В. І. Науменком. Встановивши влітку 1942 року зв'язок з Березівською підпільною групою, заводівські підпільники перешкоджали вивозу ворогами продовольства, допомагали радянським військовополоненим втікати з полону. У лютому-березні 1943 року групи були розкриті, а їхніх керівників страчено.
Колишній орган місцевого самоврядування — Заводівська сільська рада.
Географія Розташована на лівому березі річки Тилігул, за 9 км від районного центру і залізничної станції Березівка. Поблизу села розташований Заводівський ландшафтний заказник місцевого значення.
Населення Згідно з переписом 1989 року населення села становило , з яких та .
За переписом населення 2001 року в селі .
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельністьВідсотокукраїнська127394,37 %російська544,00 %румунська100,74 %гагаузька70,52 %болгарська30,22 %інші20,15 %Усього1349100 %
Відомі мешканці
Народились Дроздов Петро Володимирович — учасник німецько-радянської війни, молодший лейтенант РСЧА, Герой Радянського Союзу. Федоренко Микола Володимирович — радянський льотчик-бомбардувальник, під час Німецько-радянської війни головний штурман 3-го бомбардувального авіаційного корпусу 16-ї повітряної армії 1-го Білоруського фронту. Герой Радянського Союзу.
Галерея
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)
Примітки
Джерела История городов и сел Украинской ССР Завадовский, Пётр Васильевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. Сёла Одесской области становятся «призраками»: фоторепортаж Землевладельцы Ананьевского уезда 1856 г. Завадовский и его могила