Яськи

Я́ськи — село в Україні, в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Яськівської сільської громади. Населення становить 4145 осіб.

Географія Розташоване за 12 км від районного центру та за 40 км від найближчої залізничної станції Вигода. Село розкинулось у мальовничій рівнинній місцевості, вздовж лівого берега річки Турунчука (рукав Дністра), поблизу озер та плавнів.

Історія Засноване село наприкінці XVIII століття. Перша згадка про нього датована 1780 роком. В той час тут побудували невелику дерев'яну церкву Святого Великомученика ГеоргіяІнгульський степ. Збірник / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.. В числі перших поселенців були запорізькі козаки, селяни-втікачі з південно-західної України, а також вихідці з Молдавії.

Згідно припущення професора Новоросійського університету В. М. Григоровича, «Ясський торг» (літописне місто на Дністрі) і є село Яськи. Але для категоричного ствердження цього нема підстав. Сучасна наука пов'язує «Ясський торг» з теперішнім румунським містом Ясси.

За компактністю заселення Яськи ділилися на кути. Молдавани разом з українцями, що тікали від ярма польських панів, так звані польщани, утворили перший кут. У 1793 році тут налічувалось 117 дворів. Другий кут утворили «турбаївці». Після придушення селянського повстання в селі Турбаї на Полтавщині більшість його учасників під конвоєм було відправлено в південно-українські степи, частина з них в 1794 році оселилася в Яськах, побудувавши тут 40 хат. Нарешті, третій кут заснували на початку XIX століття селяни, що втекли сюди з аракчеєвських військових поселень Херсонської губернії; місцеві селяни назвали їх «прихожанами».

Станом на 1886 рік у селі Біляївської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 3205 осіб, налічувалось 621 дворове господарство, існували православна церква, школа, 7 лавок, відбувались базари через 2 тижня по понеділках, розташоване на березі річки Турунчук (рукав Дністра), поблизу озер і плавнів.

У період революції 1905—1907 років селяни села відкрито встали на боротьбу за свої права. У 1906 році група селян здійснила замах на життя земського начальника, відомого своєю жорстокістю. У зв'язку з цим піддалися арешту 10 жителів села.

В середині січня 1918 року в Яськах була встановлена Радянська влада, створений ревком у складі найбідніших селян Г. Д. Гончаренко, Ф. М. Тарасенко, К. І. Кириченко. На заклик Одеського Ради робітничих депутатів у лютому 1918 року в селі був сформований партизанський загін. У лютому 1919 року партизани села підтримали повстання жителів Біляївки проти денікінців і французьких інтервентів.

У 1921 році в Яськах організована перша трудова сільськогосподарська артіль ім. Шевченка.

Село мало міцні антирадянські повстанські традиції. Впродовж 1920-х років Дністровські плавні давали прихисток усім, хто не бажав миритися з радянською владою. У 1927 році у Яськах антибільшовицькими підпільниками було вбито голову сільської ради та його заступника. У 1928-му — голову комсомольського осередку.1930. У. С. Р. Р. Повстання: Науково-популярні нариси. — К.: Смолоскип, 2016. — сс. 61-68.

На початку 1930 року Яськи стали центром антирадянських виступів, що охопили й сусідні села Градениці та Троїцьке. Селяни протестували проти колективізації. Спершу натовп розгромив сільраду, поштамт і став повертати худобу з колгоспу. За даними ДПУ повсталі роззброїли міліцію та важко поранили 10 комуністів та активістів. В селі щодня проходили мітинги. Селяни вимагали розпуску колгоспів та повернення виселених «куркулів»-односельців. Вранці 3 березня 1930 року біля сільради у Яськах зібралося близько 1200 озброєних вилами та палицями людей. Декотрі мали рушниці. Селяни обстріляли автомобіль із прикордонниками та почали перегороджувати вулиці барикадами. Того ж дня Градениці, Троїцьке та Яськи були оточені підрозділами ДПУ та міліції. Операцією командував особисто голова ДПУ УСРР Всеволод Балицький. Кавалерійські загони ДПУ розігнали натовп. В результаті операції було заарештовано 150 селян. 5 березня було вирішено виселити з конфіскацією майна ще 40 сімей «куркулів».

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 359 жителів села.

На фронтах Німецько-радянської війни воювало 506 жителів села, 176 з яких за мужність і відвагу були нагороджені орденами і медалями СРСР, а І. І. Ткаченко за героїзм, виявлений у боях на підступах до Кенігсберга у квітні 1945 року, удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Під час Одеської оборонної операції в Яськах був сформований загін народного ополчення в кількості 150 осіб. За період Другої світової війни в боях загинуло 430 жителів села.

Політика

Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонували окремі виборчі дільниці № 510280 і 510281, розташовані у приміщеннях школи і будинку культури відповідно.

Результати зареєстрований 3141 виборець, явка 38,30 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 50,59 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 29,56 %, за «Опозиційний блок» — 4,05 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 35,11 %, за Василя Гуляєва (самовисування) — 19,23 %, за Сергія Червачова (самовисування) — 18,37 % .

Населення Згідно з переписом 1989 року населення села становило , з яких та .

За переписом населення 2001 року в селі .

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 94,89 % російська 2,97 % молдовська 1,74 % болгарська 0,19 % циганська 0,1 % вірменська 0,05 % білоруська 0,02 % гагаузька 0,02 %

Освіта та культура У селі функціюють дві школи — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

У селі діє Яськівський краєзнавчий музей, встановлено пам'ятник помідору.

В селі є пам'ятник воїнам-визволителям у Другій Світовій та Великій Вітчизняній війнах.

Кілька років тому в селі збудували пам'ятник жертвам голодомору. У Яськах є середня і восьмирічна школи, в яких 55 вчителів навчають 850 учнів, будинок культури із залом на 400 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 10 тис. примірників, музей історії села (створений і працює на громадських засадах); дільнична лікарня на 50 ліжок (28 медпрацівників, в тому числі 5 лікарів), ясла-садок на 100 місць, комбінат побутового обслуговування, 30 магазинів, пошта, телеграф, ощадна каса.

Пам'ятки

, загиблим на фронтах громадянської та Великої Вітчизняної воєн; 40 радянських воїнів, загиблих при звільненні села 8 квітня 1944 року; Кургани № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15 (сер. IV тис. до н. е. — XIV ст. н. е.);

Персоналії

(1913—1991) — передовик радянського сільського господарства, бригадир радгоспу «Дружба народів» Біляївського району Одеської області, Герой Соціалістичної Праці (1966). Ткаченко Ілля Іванович (1914—1979) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир штурмової роти 550-го стрілецького полку 126-ї стрілецької дивізії (54-й стрілецький корпус, 43-я армія, 3-й Білоруський фронт), старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945). Волошин Сергій Лаврентійович (1948–?) — український радянський діяч, травильник Одеського сталедротянокатного заводу. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

Посилання

Яськи — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)