Ба́хмач — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області.
Географія Селом пролягає долина річка Бахмач, права притока Борзенки.
Біля села знаходяться гідрологічний заказник місцевого значення Острів, гідрологічна пам'ятка природи Парасючка.
Історія
Давньоруська доба Бахмач — одне з літописних поселень часів Київської Русі. Вперше ойконім Бохмач згадується в 1147 році в «Повісті временних літ»: «услышав об истреблении Мстиславовичами города Всеволожа, жители городов Уненижа, Бохмача и Белой Вежи поспешали бежать в Чернигов».
Давньоруський Бахмач був зруйнований в результаті міжусобних воєн, а в 1239 році його остаточно зруйнували монголи, після чого «Бахмач» декілька століть не згадується в літописах.
За козаччини За легендою, село Бахмач заселялося так. Козак Кириченко першим поставив собі хату на лівому березі річки Бахмач. Після цього на лівому березі річки Борзенки оселився козак Данько, від прізвища якого отримала назву слобідка Даньківка. Із зростанням населення почав заселятися правий берег Борзенки.Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. Уезды : Ногородсеверский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский, Борзенский. Кн. 7 : Уезды : Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский, Нежинский. - Электрон. текстовые дан. - Чернигов : Земская тип., 1874. С. 357-358.
У першій половині XVII століття на острові між річками Борзенка та Бахмач було побудовано дерев'яно-земляну Бахмацьку фортецю з Успенською церквою, яка стала ядром майбутнього центру Бахмацької сотні Ніжинського полку Гетьманщини.Присяжні книги 1654 року. Білоцерківський та Ніжинський полки / упоряд. о. Ю. Мицик, Л. Кравець. — К., 2003. — С. 200. Бахмацька фортеця мала три брами — Батуринську, Куріньську і Тиницьку.
Село Старий Бахмач в середині 17 століття згадувалося як приміське село однойменного містечка. Місце, "де існував Бахмач дотатарський і догетьманський".Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. Уезды : Ногородсеверский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский, Борзенский. Кн. 7 : Уезды : Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский, Нежинский. - Электрон. текстовые дан. - Чернигов : Земская тип., 1874. С. 357. Воно розташовувалося на північний схід від Бахмацької фортеці, на річці Бахмач, та мало дерев'яну Воскресенську церкву.Присяжні книги 1654 року. Білоцерківський та Ніжинський полки / упоряд. о. Ю. Мицик, Л. Кравець. — К., 2003. — С. 201. Важливо не ототожнювати його з населеним пунктом Бахмач, що виник у другій половині ХІХ століття біля однойменної залізничної станції. Його розвиток ілюструють мапи.Карта-триверстовка нової редакції кінця ХІХ століття.
За даними Генерального опису у 1760-х роках у містечку Бахмач було дві дерев'яні церкви — Успенська та Воскресенська, 255 козацьких дворів. Також мешкало 75 дворів посполитих, належних царській казні (Понорницькому правлінню), 16 дворів підданих Кирила Розумовського, а також двори і двори підданих інших власників: сотника бахмацького Михайла Яновича, осавула компанійського Якова Покотила та інших.Лазаревский А. Обозрение Румянцевской описи Малороссии. Вип. 2: Полки Киевский і Нежинский. Чернигов: Губ. тип., 1867. С. 268.
Бахмач був сотенним центром до скасування полково-сотенного устрою в 1782 р., коли увійшов до Новгород-Сіверського намісництва.
За даними Опису намісництва, Бахмач розташовувався на рівному місці, по обох берегах річок Бахмач і Борзна (Борозна), на шляху із Глухова в Прилуки. У 1781 році в Бахмачі мешкало 484 рядових козаків, а також піддані ексгетьмана Кирила Розумовського та інших власників. Загалом окрім старшини і духовенства з їхніми родинами — 712 жителів. Із занять мешканців — землеробство, шинкарство, чумакування, ремесло (кравецтво і шевство).Опис Новгород-Сіверського намісництва (1779—1781) / Всеукраїнська Академія наук (Київ), Археографічна комісія. — Київ: Друк. Всеукр. Акад. наук, 1931. — с. 405—406.
Новітні часи 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
Церкви Успенська За даними Історико-статистичного опису Чернігівської єпархії, Успенська церква на території Бахмацької фортеці була зруйнована в 1664 році, під час подій російсько-польської війни.
Церкву відбудували в 1735 році стараннями полковника Василя Покотила, священнослужителів цієї церкви та місцевих козаків Івана Лященка і Кіндрата Ковтуна.Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. Уезды : Ногородсеверский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский, Борзенский. Кн. 7 : Уезды : Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский, Нежинский. - Электрон. текстовые дан. - Чернигов : Земская тип., 1874. С. 361-362. Воскресенська/Введенська Воскресенська церква у селі Бахмач була споруджена в 10 саженях від двору козака Кириченка в 1755 році. Збудована з дерева, вона була трибанною, висотою до 45 аршин.
В 1815 ця церква згоріла. На новому місці було споруджено дерев'яну Вознесенську. Про її будівництво подбав парох Конон Стуковін. Він активно збирав кошти та випросив у тиницької поміщиці О.В.Махрової (Кочубей) місце для побудови храму.Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. Уезды : Ногородсеверский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский, Борзенский. Кн. 7 : Уезды : Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский, Нежинский. - Электрон. текстовые дан. - Чернигов : Земская тип., 1874. С. 358-360.
Пам'ятки братська могила 50 російських большевиків, які загинули в бою з Білою армією в вересні 1919 р. (1961); братська могила 35 мирних жителів, спалених 25 лютого 1943 року (1961); братська могила 21 солдатів, які загинули 1941 у боях за Бахмач у вересні 1943 року (1957); меморіал загиблим в роки другої світової війни 1939—1945 рр. (реконструйовано 1999); братська могила 6 солдатів, які загинули у вересні 1943 р. (1957); могила художника Г. Г. Яременка (1874—1915 рр.) на сільському кладовищі. На могилі — пам'ятник (1965).
Населення
Кількість населенняИсторико-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 6. Уезды : Ногородсеверский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский, Борзенский. Кн. 7 : Уезды : Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский, Нежинский. - Электрон. текстовые дан. - Чернигов : Земская тип., 1874. С. 356-357. 1750 1810 1830 1860 3002(ч. 1770, ж. 1232) 4827(ч. 2400, ж. 2427) 4740(ч. 2356, ж. 2384) 5291(ч. 2493, ж. 2798)
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська294697.91 %російська491.64 %білоруська10.03 %вірменська10.03 %румунська10.03 %німецька10.03 %інші/не вказали100.33 %Усього3009100 %
Відомі люди Бридкий Василь Хомович (*28 січня 1885 — †4 червня 1967) — військовий діяч Української Народної Республіки, хорунжий артилерії Армії УНР; Різун Володимир Володимирович (нар. 1957) — професор, директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Заслужений працівник освіти України. Данько Микола Іванович (1949—2013) — доктор технічних наук, професор, академік Транспортної академії України, ректор Української державної академії залізничного транспорту, Заслужений працівник транспорту. Художник Г. Г. Яременко (1874—1915). Похований на сільському цвинтарі. Український письменник-фантаст В. П. Бережний Герой Радянського Союзу Ф. М. Жила. У селі проживав ветеран війни (1943—1945 рр.) Марченко Дмитро Олександрович (1924—2018), кавалер багатьох нагород, весь час до виходу на пенсію та i після працював ветеринарним лікарем. Чигрин Микола Миколайович (1980—2024) — солдат збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Посилання Погода в селі Історія села Бахмач