Валерій Михайлович Бассель (; 12 липня 1939, Москва, РРФСР, СРСР — 8 вересня 2024, Одеса, Україна) — радянський і український актор театру і кіно, театральний режисер. Заслужений артист УРСР (1989).
Життєпис Народився 12 липня 1939 року у Москві. У театральних постановках почав брати участь ще у шкільні роки.
Акторську освіту здобув у Новосибірському театральному училищі (1960). Працював у театрі Новосибірська «Червоний смолоскип» (1960–64), в Державному республіканському російському драматичному театрі імені М. Ю. Лермонтова в м. Алма-Аті (1964–71), у Калінінградському обласному драматичному театрі (1971–72), в Одеському російському драматичному театрі ім. А. Іванова (1972–90).
Від 1992 року працював режисером в одеських телерадіокомпаніях «7-й канал» та «СТД», співпрацював з Театром поезії та драми Аркадія Словесника. Водночас від 1995 року — заснував і керував театром «Суєта суєт» при єврейському культурному центрі в Одесі, де яскраво проявився його режисерський талантТихо! Идёт репетиция… // И. Руди, Мигдаль Times, № 32 .
Паралельно з театральним життям Бассель знявся у 50 фільмах, у тому числі в таких, як «Місце зустрічі змінити не можна», «Чарівний голос Джельсоміно», «Зелений фургон», «Життя та пригоди Мішки Япончика» та багатьох іншихПішов із життя заслужений артист та режисер Валерій Бассель. 08.09.2024.
З 2012 року Валерій Бассель служив в Одеському академічному театрі ляльок на посаді помічника художнього керівника.
Лауреат конкурсів «Твої імена, Одесо» (2000, 2001), всеукраїнського конкурсу регіональних телепрограм «Україна єдина».
Помер 8 вересня 2024 року у віці 85 років.
Фільмографія
— «Контрабанда» — Мерцалов — «Чарівний голос Джельсоміно» — епізод 1977 — «Хто-кого» — — «Вогняні дороги» — «Артем» — представник солдатів — «Місце зустрічі змінити не можна» — міліціонер 1979 — «Особливо небезпечні...» — Куций — «Друге народження» — офіціант — «Золоті черевички» — Петро — «Трест, що луснув» — епізод 1982 — «Розбіг» — Фаєрштейн — «Зелений фургон» — кіномеханік — «Матрос Железняк» — агітатор (в титрах не зазначений) — «Топінамбури» — епізод 1987 — «Шабля без піхов» — епізод — «На знак протесту» — Василь Іванович Петров — «Гамбрінус» — епізод 1990 — «Невстановлена особа» — Буйносов — «І чорт з нами» — бомж на звалищі 1991 — «Чортів п'яниця» 1991 — «Путана» — чиновник — «Час Ікс» — Щеглов, капітан міліції — «Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах» — «Ефект присутності» — Аркадій 2004 — «Дванадцять стільців» (Німеччина) — вахтер у клубі залізничників — «Єсенін» (т/с) — лікар-психіатр — «Іван Подушкин. Джентльмен розшуку. Діамант каламутної води» — Борис Давидович Крамер — «Посмішка Бога, або Чисто одеська історія» — хворий — «Якби я тебе кохав» — Гамлет, продавець шаурми — «Життя і пригоди Мішки Япончика» (т/с) — Аверман 2011 — «Заєць, смажений по-берлінськи» (т/с) — Казимир Кучер 2011 — «Будинок із башточкою» 2011 — «Мисливці за діамантами» (т/с) — Іншай — «Особисте життя слідчого Савельєва» — «Моя русалка, моя Лореляй» — Соломон 2013 — «Вовче сонце» — Соломон Клоб — «Січень — березень» 2017 — «Капітанша» — Христофор — «Ілюзія контролю» — Самсон
Ролі в театрі
Одеський обласний театр ляльок
Примітки
Посилання Стаття в Енциклопедії сучасної України Визитна картка на сайті imdb.com