Любоми́рка — село в Україні, у Куяльницькій сільській територіальній громаді Подільського району Одеської області. Населення становить 1181 осіб.
Історія У Російській імперії село Любомирка входило до Нестоїтської волості Балтського повіту Подільської губернії. Село Бірзула (відоме з 1779Проблема відтворення правдивої дати заснування міста Подільська в контексті впливу радянської історіографії та адміністративно-територіального поділу краю // kraeved.od.ua; населення 1795 412, 1859 409, 1886Історія міст і сіл УРСР: 1886–1887 — 859 (192 господарства) 524, 1888 667, 1897 913, 1923 — 701 чол.) — Косівська волость Ананьївського повіту Херсонської губернії.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 86 жителів села.
7 вересня 1946 року с. БірзулаКарта РККА L-35 (Б и Г), 1941 та с. Любомирка об'єднані в одне село Любомирка.
Станом на 1967 р. село Іванівка приєднано до с. Любомирка.
Колишній орган місцевого самоуправління — Любомирська сільська рада.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Куяльницької сільської територіальної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Подільського району (1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Подільського району Одеської області.
Населення 1885 — 827 1897 — 1481 1923 — 2089
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .
За переписом населення України 2001 року в селі .
2021 — 966
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 91,53 % російська 6,60 % румунська 1,44 % болгарська 0,08 % інші 0,35 %
Видатні уродженці Блажевський Євген Вікторович — двічі Герой Соціалістичної Праці.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)
Примітки