Вели́ка Васи́лівка — село в Україні, у Любашівській селищній громаді Подільського району Одеської області. Населення становить 131 осіб.

Історія Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 17 жителів села.

Колишній орган місцевого самоврядування — Маловасилівська сільська рада.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Любашівської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Любашівського району, село увійшло до складу новоутвореного Подільського району.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .

За переписом населення України 2001 року в селі .

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 97,71 % російська 1,53 % румунська 0,76 %

Проект символіки

Герб Проєкт  герба виконав Андрій Богданович Гречило, голова Українського геральдичного товариства, історик, фахівець у галузі спеціальних історичних дисциплін, зокрема геральдики, вексилології та сфрагістики. Доктор історичних наук. Герб: у золотому полі синій лівий перев'яз, на якому спрямована вістрям вгору золота стріла, вгорі — червона голова бика, внизу — синя квітка волошки.

Прапор Прапор: квадратне жовте полотнище, на ньому з нижнього кута від древка до верхнього з вільного краю йде синя смуга завширшки в 3/10 діагоналі, на якій спрямована вістрям вгору жовта стріла, у верхньому куті від древка — червона голова бика, у нижньому з вільного краю — синя квітка волошки. Синя смуга уособлює річку Тилігул, яка протікає через село. Стріла є символом козацьких традицій. Бик означає розвинуте скотарство, квітка волошки — багату природу, золоте поле (на прапорі жовте) — хліборобство та щедрі землі Степової України. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш та увінчано золотою сільською короною, що вказує на статус населеного пункта. Прапор має нормативну квадратну форму і його побудовано на основі символіки герба.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки