Степа́нівка (у минулому — Грінбергова, Штурпальци', Штурпельци, Адольфсталь) — село в Україні, у Роздільнянському районі Одеської області. Адміністративний центр Степанівської сільської громади. Розташоване на березі річки Кучурган на автошляху Вінниця — Кучурган. Населення становить 1720 осіб.

Історія В 1887 році у селищі Степанівка Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 19 чоловіків та 29 жінокСписок населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 17..

Станом на 20 серпня 1892 року при селищі Степанівка 1-го стану були землеволодіння (692 десятини, 175 сажнів) поселенців сіл Зельц, Кандель, Страсбург, Мангейм, Ельзас, Баден (Одеський повіт)Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 16..

На 1896 рік в селищі Степанівка (Грінбергова) Розаліївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, було 64 двора, в яких мешкало 382 людини (181 чоловік і 201 жінка). У населеному пункті була лавкаСписок населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 385..

На 1 січня 1906 року у селищі Степанівка (Штурпальці, Грінбергова) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване праворуч Кучургану, були товариство німців й десятинники на їх землях; був сільський староста й писар; католицький молитовний будинок; існували криниці; 81 двір, в яких мешкало 442 людини (232 чоловіка і 210 жінок)Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: «Славянская» тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 155..

У 1916 році в селищі Степанівка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 330 людей (132 чоловіка і 198 жінок)Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 320..

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Степанівка (Штурпельця, Грінбергерове) Розаліївської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 139 домогосподарств. Для 129 домогосподарів рідною мовою була німецька, 7 — українська, 2 — болгарська, 1 — не вказали. В селищі 595 людей наявного населення (298 чоловіків і 297 жінок). Родина домогосподаря: 282 чоловіків та 271 жінка (родичів: 11 і 22; наймані працівники і прислуга: 5 і 3; мешканці та інші: 1 жінка). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 8 чоловіків, військовополонені та безвісти зниклі — 6 чоловіків, на заробітках — 1 чоловікСписок населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 34-35..

На початку 1924 року Степанівка була центром Степанівської сільради району Енгельса Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення Степанівки становили німці (504 особи). Вони мали 120 господарствНаціональні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва «Пролетарій», 1925. — С. 49..

В 1925-1940 рр. Степанівка, а також села Олександрівка та Миролюбівка (пізніше увійшли до складу першого), входила до складу Тираспольського району (з 1935 року — Слободзейського району) Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (Українська РСР). З 1940 року у складі Роздільнянського району Одеської області.

В березні 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Степанівки було депортовано до ВартегауНемцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 471 с..

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Степанівської сільської ради, до якої входили: с. Павлівка, с. Степанівка, с-ще Івано-Миколаївка, х. Труд-Гребеник.

На 1 травня 1967 року село входило до складу Кучурганської сільської ради. У селі знаходився господарський центр радгоспу імені Котовського.

12 вересня 1967 року до складу Степанівки увійшли колишні села Бузинівка (до 16.05.1964 — Івано-БузинівкаКарта Одесского округа Одесской губернии 1923 года Прадідівська слава. Бузинівка) та Милолюбівка (в минулому — МиролюбівкаКарта РККА L-35 (Б и Г), 1941 Прадідівська слава. Милолюбівка).

Сьогодення У Степанівці розташовуються другі за значущістю виробничі потужності Одеського консервного заводу дитячого харчування.

Також в Степанівці розташована середня загальноосвітня школа I—III ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, дитячий садочок, супермаркети.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила , з яких та .

За переписом населення України 2001 року в селі .

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 63,78 % російська 34,19 % румунська 1,51 % болгарська 0,12 % вірменська 0,12 % гагаузька 0,12 % білоруська 0,06 %

Посилання

Сайт Степановка Степанівська ЗОШ I—III ст. Степанівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат

Примітки