Вели́ка Доч — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення становить 554 особи. Історія Велика Доч свою історію бере початок з другій половині XX століття. В цей час на території сучасного села знаходився Савченків хутір (на мапі 1869 - Савинський). За даними карт тих часів хутір знаходився у західній частині села. Наприкінці 19 сторіччя через територію села була прокладена Любаво-Роменська залізниця. Ділянка Гомель-Бахмач була відкрита у 1874 році. З відкриттям залізниці був збудований залізничний вокзал. В серпні 1919 року на території станції відбувалися бойові сутички Червоної та Білої армії. Стрілянина була за участю бронепоїздів «Орёл»-зі сторони Білих та бронепоїзд «Советская Россия» зі сторони червоних. Для підтримки якогось поїзда використовувалася кіннота та артилерія малого калібру.
На мапі 1941 року позначені Велика Дочь і Мала Дочь.
11 вересня 1941 село окупували німецькі загарбники, комуністичний режим відновлено 8 вересня 1943 року.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.
У радянські часи працювали такі підприємства: РТП (Ремонтно Транспортне Підприємство (рання назва МТС Машинно Тракторна Станція). Підприємство займалося ремонтом двигунів до тракторів, також на підприємстві був парк автомобілів по допомозі та обслуговуванню колгоспів району. Консервний завод. Основна спеціалізація-переробка овочів та фруктів з навколишніх колгоспів. Міжколгоспне об'єднання хімічного оброблення полів (сільгоспхімія) Комбікормовий завод На території села знаходилися дві тваринних ферми колгоспу «Переможець» (с. Шаповалівка) Два (три) асфальтових заводи Залізнична станція: товарна та пасажирська Хлібо-приймальне відділення (Заготзерно). Оскільки на території села знаходиться залізниця, то підприємства району мали філії по прийому-відвантаженні вантажів Склад по прийому та зберіганню твердого палива (Паливний склад) Склад по прийому та зберігання нафтопродуктів (Нафтобаза) Філія Шабалинівського спиртзаводу (Спиртбаза) Філія Борзнянської РАЙСПОЖИВспілки (Райсоюз) Філія прийому фруктів від населення Київської кондитерської фабрики ім К. Маркса (нинішня Рошен) Філія прийому та зберігання будівельних матеріалів районної дорожньої служби (Автодор) Філія прийому та зберігання будівельних матеріалів районної будівельної організації 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1044 особи, з яких 482 чоловіки та 562 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 97,10 % російська 2,52 % білоруська 0,38 %
Сучасність На цей час на території села працюють такі організації: Залізнична станція товарна та пасажирська Дочинське ХПП (хлібоприймальне підприємство) Склад по прийому та зберіганню твердого палива (Паливний склад)
Інфраструктура села складається із Школи першого рівня (Початкової школи 1-4кл) Фельдшерсько-Акушерського пункту Чотири магазини Церква Поштове відділення Сільського будинку культури, у приміщенні якого знаходиться: Актова зала, з можливістю перегляду кінофільмів Бібліотека Танцювальна зала Серед природних пам'яток — стародавній дуб (до 300 років).
4 листопада 2008 у селі відкрито меморіальний знак у пам'ять про жертв комуністичного Голодомору.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки
Посилання Погода в селі