Пли́ски — село в Україні, у Плисківській сільській територіальній громаді Ніжинського району Чернігівській області. Центр Плисківської сільської громади. Населення — 1010 осіб (2017 рік).
Географія Село розташоване на сході району, за 18 км від міста Борзна (автошляхами — близько 21 км). Висота над рівнем моря — 137 мІнформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Плиски. У 1868 році на території села відкрито вантажно-пасажирську станцію Південно-Західної залізниці (тоді Курсько-Київської) «Плиски».
Населення Кількість населення станом на 2012 рік 1333 мешканцівОблікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради.
У 2017 році — 1010 осіб .
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська131298.43 %російська130.98 %вірменська60.45 %румунська10.07 %інші/не вказали10.07 %Усього1333100 %
Символіка Герб села є промовистим. Зелений щит із зубчастою срібною основою. На зеленому полі срібна пташка плиска вправо сидить на золотій яблуневій гілці зі срібними квітами. У срібній основі дві сині стріли, горизонтально одна над одною, наконечниками в протилежні боки. Щит обрамовано декоративним картушем та увінчано золотою сільською короною.
Історія
Історик Сергій Буда стверджував, що, хоча, офіційна назва села Плиски, його справжньою назвою є Плиска.
Село Плиски засноване у складі Речі Посполитої у першій половині XVII століття. З 1648 року — у складі Ніжинського полку Гетьманської України.
З 1876 року на хуторі неподалік від Плисків (нині с. Шевченка) жив і працював живописець, художник-передвижник, майстер портретів Ге Микола Миколайович. У жовтні 1884 року до нього приїздив російський письменник і громадський діяч Лев Миколайович Толстой.
Під час революції 1905—1907 років в Плисках відбувся виступ селян, який 11 серпня 1906 року був придушений каральним загоном, що прибув з БорзниІсторія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 697 с..
З 1917 року — у складі УНР. У добу Української держави гетьмана Павла Скоропадського 1918 року в Плисках діяв партизанський загін. З денікінцями вів боротьбу партизанський загін під керівництвом К. А. Губаря.
У 1923 - 1930 рр. село було адміністративним центром Плисківського району Конотопської, Ніжинської, Чернігівської округ Чернігівської губернії (ліквідована 1925), 830 дворів, 4340 мешканцівСписок населенных мест Черниговской губернии / Центральное статистическое управление УССР, Черниговское губернское статистическое бюро. – Чернигов: Госпиполитография, 1924. – 156 c. : табл..
1929 року комуністична влада почала систематичний терор проти сільського населення. На початку 1930-х заганяла в колгоспи. Комуністи вдалися до організації убивств мешканців Плисок голодом. Марія Романчук, 1912 року народження, свідчить:
Радянська влада довела мешканців села до людоїдства. Частина батьків, відчуваючи небезпеку вбивства дітей з боку хворих на голодний психоз односельців, підкидали їх до товарних вагонів. Ті, хто вижив, потрапляли до сиротинців.
Одночасно в селі проводилися арешти незгідних із політикою СРСР, частину з яких депортували у соловецький концентраційний табір (СТОН).
11 вересня 1941 року село було окуповане військами нацистської Німеччини. У роки німецької окупації 1941–1943 років гітлерівці спалили тут 59 дворів, розстріляли 548 радянських військовополонених і мирних жителів, живцем спалили 28 осіб, на примусові роботи в Німеччину виїхали 125 осіб. За період відсутності в селі сталіністів жодна людина не померла від голоду, і навіть не була доведена до голодного психозу. Тим більше не було випадків канібалізму, добре відомих у часи комуністичної влади.
На фронтах Другій світовій війні у складі РСЧА перебували 510 жителів Плисок, 352 — загинули. На честь загиблих односельців в селі споруджено обеліск. Пам'ятники також встановлені на братських могилах мирних жителів і військовополонених, радянських воїнів і зенітниць, загиблих від нальоту німецької авіації. Проте жодного пам'ятника на честь убитих голодом односельців місцева влада так і не встановила.
Вже 1946 року комуністи почали організацію в селі нового голодомору. На початок 1947 медичними установами реєструються масові випадки дистрофії, яка спричинена грабунками озброєних комуністів:
У селі знаходилася центральна садиба колгоспу «XXII партз'їзд», за яким було закріплено 6406 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4648 га орної землі. Це було багатогалузеве господарство, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, овочі, займалося м'ясо-молочним тваринництвом і птахівництвом. Нині це агрофірма ТОВ «Агросервіс».
В жовтні 2017 року була утворена Плисківська територіальна громада внаслідок об'єднання чотирьох сільських рад: Плисківської сільської ради, Махнівської сільської ради, Сиволозької сільської ради, Великозагорівської сільської ради.
У 2020 році в результаті адмінреформи Борзнянський район куди входило село до 2020 року ліквідовано, а населений пункт увійшов до Ніжинського району.
Інфраструктура У Плисках працюють три підприємства: ТОВ «Плиски-Агро», ТОВ «Агросервіс», ТОВ «Мисливське господарство „Плисецьке“»Юлія Найда. Володимир Литвин: «Насамперед мені сподобалися люди». У селі є загальноосвітня школа, будинок культури, бібліотека, дільнича амбулаторія, магазини, поштове відділення.
Школа
Школа у Плисках заснована в 1869 році.
У 1873—1874 роках у земській школі працювали народники Іван Трезвинський та Текля Донецька. Окрім викладання, вони займалися революційною пропагандою серед селян. Наприкінці серпня їх діяльність була викрита владою.
У 1938 відбувся випуск учнів, серед яких були Ольга Головач, Іван Нечай, Дмитро Ходич, Григорій Шкура та інші. В 1942–1943 роках випускників не було. Школа відома такими своїми випускниками як: Павло Попович — доктор сільськогосподарських наук, який багато років у Новосілках займався науковою роботою з питань садівництва; Олексій Тишенко — кандидат сільськогосподарських наук; Ніна Турчин — кандидат біологічних наук; Любов Борсук — доктор сільськогосподарських наук; Олексій Кириченко — генерал-лейтенант залізничних військ; Лариса Мармуль — доктор економічних наук; Ігор Смаль — кандидат географічних наук; Володимир Чернявський — лікар, автор робіт з психіатрії; Михайло Голиця — заступник голови Київської міськради.
В різний час директорами школи були: Павло Антонович Сипливий; Андрій Іванович Даниленко; Анатолій Сидорович Данилюк; Євген Андрійович Ткач; Михайло Миколайович Свєчніков; Антоніна Тарасівна Яременко (2006 — …); Андрій Андрійович Крижановський (з 2020 року).
Галерея М. Ґе у Плисках
До 180-річчя з дня народження М. Ґе, українського і російського живописця, останній період творчості якого був пов'язаний з Плисками, у селі було відкрито виставку репродукцій робіт майстра. Вагому роль в організації виставки взяли співробітники Київської національної картинної галереї. Меценатом виступив підприємець Михайло Голиця, якому зазначив з приводу цієї події:
Спорт
Село відоме тим, що тут є футбольна команда «Єдність» (Плиски), яка грала у другій лізі чемпіонату України. «Єдність» була створена у 2001 році, і в першому ж сезоні команда виграла чемпіонат Борзнянського району. У 2004 році клуб отримав професійний статус, заявившись до другої ліги чемпіонату України, де грав до сезону 20012/13 року включно. Найвище досягнення у чемпіонаті «Єдність» здобула в сезоні 2006/07 років, посівши 3-е місце в групі А, проте після цього сезону команда скотилася в середину таблицю і більше не боролась за підвищення у класі. У Кубку України найвищим досягненням команди стала 1/8 фіналу сезону 2009—2010. Суперником команди другої ліги на цьому етапі став володар Кубка УЄФА донецький «Шахтар». Матч закінчився з рахунком 1:3 на користь донеччан і зібрав рекордну для Плисок аудиторію — 6000 глядачів.
В 2016 році у селі було відкрито футбольне поле зі штучним покриттям, яке стало першим полем в області зі штучною поверхнею високої якості. Покриття стійке до зношування та дозволяє грати на ньому в будь-яку пору року«У Плисках на Чернігівщині відкрили суперове футбольне поле. Відео». Домашні матчі «Єдність» проводить на стадіоні, що вміщає 1500 глядачів. Стадіон обладнаний електронним табло, освітленням. Також в селі є ще три поля, два з яких зі штучного покриття. В інфраструктуру клубу також входять готель, кафе, сауна та міні-кінозал. В літні місяці до села приїздять діти з різних сіл та міст, щоб тренуватися і відпочивати. Живуть і харчуються вони у хотелі.
У приміщенні готеля при футбольному клубі розгорнуто виставку репродукцій творів Миколи Ге.
Відомі особистості
Уродженці села Ковалівська Валентина Олександрівна (1953) — українська поетеса. Валентина Олександрівна закінчила Броварську СШ№ 1, філологічний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Працює (з 1979 р.) коректором Броварської газети «Нове життя». Секретар Броварського літературно-мистецького об'єднання «Криниця» (з 1968 р.)http://krynytsya.ucoz.ua/index/0-2. Друкується в періодиці. Мольнар Лариса Петрівна (1928) — українська письменниця, перекладач. Петрункевич Іван Ілліч — російський політик українського походження, один із засновників партії кадетів. Петрункевич Олександр Іванович — американський ентомолог і палеонтолог українського походження. Попович Павло Данилович (1926—1987) — український науковець-ґрунтознавець, помолог, доктор сільськогосподарських наук. Товкачевський Андрій Іванович (1885—1965) — український публіцист і літературний критик
Див. також Плиски (станція) Єдність (Плиски) Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки
Література
Криниця. Літературна Броварщина. Поезія. Проза. Переклади. — К.: Хрещатик", 1994. — 156 с.
Посилання Плиски на вебсайті Верховної Ради України Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації Прогноз погоди в селі Плиски Розклад руху електропоїздів по станції «Плиски» Офіційна сторінка клубу «Єдність»