Миха́йло Фе́дорович кн. Козе́ка (Козе́чич) (? — до 1512) — руський князь. Походить з невстановленого князівського роду. Землевласник у Волинській землі Великого Князівства Литовського.
Відомості Михайло Козечич — син князя Федора Козеки який вперше згадується на теренах Волині у 1445 році, як свідок одного з документів князя Свидригайла Ольгердовича. На сьогодні походження князівського роду Козек залишається невстановленим. За найбільш відомими гіпотезами вони є вихідцями з центральної України (Поросся), де володіли землями станом ще на сер. XV ст. Можливо належать до відгалужених гілок вцілілих після монгольської навали смоленських Рюріковичів, або чернігівських Ольговичів.
Михайло вочевидь є одним серед менших синів Федора Козеки. Його брати Андрій, Лев, Іван та Василь Козечичи. Вперше Михайло Козечич згадується під 1502 роком, коли отримав від короля Олександра І Ягеллончика маєток Мокрець у Володимирському повіті та села Кухарці й Бобровники в Турійській волості. Також він отримав село Осьмиговичі, право на яке підтвердив король і великий князь Зиґмунд І Старий його дружині вдові княгині Мар'Ї Михайловій Козечиній у 1512 році. Попереднім шлюбом вона була за Зброхом Гулевичем та мала від цього шлюбу двох синів, Михайла і Федора (майбутній владика острозький і луцький Феодосій). Прожила довго і згадується під час ревізії Луцького замку 1545 року. На той час володіла частиною маєтку Долгоє.
Нащадки
Януш Козечич Андрій Козечич у шлюбі з Анастасією Іванівною Кирдіївною-Мильською Ганна Козечанка у шлюбі з Тихном Гриньковичем Козинським Марія Козечанка у шлюбі з Петром Чапличем-Шпанівським Софія Козечанка у шлюбі з Романом Івановичем Гостським
Джерела
Josef Wolff «Kniaziowie Litewsko-Ruscy od konza czternastego wieku» Warszawa 1895. S. 180. Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 369. Ворончук І.О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» К.: 2012. Ст. 487, 507, 522,
Примітки