Оде́ська евакуа́ція 4—7 квітня 1919 року — евакуація у перший тиждень квітня 1919 року морем з Одеси військових контингентів, озброєнь, боєприпасів та іншого матеріального майна військ Антанти.
Історія Офіційно евакуацію було оголошено ввечері 2 квітня 1919 року і вона мала відбутися за «48 годин».Евакуація завдала катастрофічних наслідків для російського Білого руху під час громадянської війни в Росії, місцевої адміністрації та цивільного населення, яке не побажало залишатися на територіях, що займала Червона Армія. Історики та спостерігачі вважають, що для такої блискавичної евакуації не було жодних причин. Існують різні версії про мотиви, що спонукали французьке командування оголосити такий поспішний відхід. Хоча подробиці та механізм ухвалення рішення історикам досі не відомі, проте безсумнівно, що евакуація трапилася через політичне рішення французького уряду згорнути військову інтервенцію в колишню Російську імперію.
Наслідки В результаті евакуації тодішню 600-тисячну Одесу, яку захищали військові контингенти Антанти та їхніх союзників чисельністю до двадцяти п'яти тисяч бійців, зайняли іррегулярні військові формування отамана Григор'єва, чия кількість навряд чи досягала шістьох тисяч. Переможцям дісталися великі трофеї. Престижу Франції в регіоні, так само як і ідеї прямого збройного втручання Антанти в конфлікти на території колишньої Російської імперії, було завдано істотної шкоди. Література
Наукова й науково-популярна
Мемуари та першоджерела
Гурко, В. И. Изъ Петрограда черезъ Москву, Парижъ и Лондонъ въ Одессу 1917—1918 гг. // «Архивъ русской революціи». Берлин, 1924, Т. 15, стр. 5—84.
У художній літературі Константин Паустовский. Начало неведомого века. // Москва, Художественная литература, 1970. Толстой, А. Н. Похождения Невзорова, или Ибикус. // Москва-Берлин, 1925.
Посилання