Гі́рки — село в Україні, у Новгород-Сіверській міській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 268 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Дігтярівська сільська рада.

Городище та поселення юхнівської (VI-III ст. до н.е.), давньоруської (XII-XIII ст.) культур

На південь від села розташоване Красне озеро.

Історія Село Гірки виникло на початку ХVII ст. на землях Новгород-Сіверського Спаського монастиря, а саме на приналежному монастирю за грамотою 1551 р. починку Березова Гряда на озерце Любивель (біля нинішнього села Дігтярівки). Землі починку тягнулися від «Путимского перевозу» (нині залізничний міст через Десну) до річки Малотечі (до нинішнього села Кудлаївки) Десни.Русіна О. Б. Грамоти Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирю. Український археографічний збірник. Нова серія. Т. 5. Вип. 2. Київ: Наукова думка, 1992. (Грамота 1551 р. московського царя Івана ІV (Грозного) Новгород-Сіверському Спаському монастирю). с. 144.

За влади поляків Гірки значаться в документі 1621 р. «деревней» Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина в складі Речі Посполитої 1618–1648 рр. Київ, 2006. с. 190, 424, 445. , у документі 1641 р. – селом, приналежним Новгород-Сіверській колегії єзуїтів, заснованій 1635 р. Новгород-Сіверським старостою Олександром Пісочинським . Отже, в селі Гірках вже була церква.

За універсалом гетьмана Івана Самойловича від 21 серпня 1673 р. село Гірки значаться приналежними Новгородському Спаському монастирю [Мицик Ю. З документів українських гетьманів. Сіверянський літопис, № 3, 1999. с. 22]. Гірківські козаки мали свій курінь, до якого входили горбіївські на юхнівськи козаки. Курінь підпорядковувався сотнику Новгородської сотні Стародубського полку.

У селі Гірки діяв з 25 по 30 жовтня 1708 р. штаб шведського війська на чолі з шведським королем Карлом ХІІ. Саме у Гірках 29 жовтня (8 листопада за н. ст.) 1708 р. відбулася перша зустріч короля Карла ХІІ з гетьманом Іваном Мазепою, як засвідчив у своєму «Подорожньому щоденнику» словацький єпископ Даніел Крман (1663–1740), який перебував тоді у шведському війську .

За даними подвірного опису Лівобережної України – Гетьманщини 1768 р., село Гірки належало Новгород-Сіверському Спаському монастирю. Село було розташоване в яру понад Десною за 8 верст від сотенного містечка Новгородка та за 80 верст від полкового міста Стародуба. Монастирю належали 14 рибних озер по обидва береги Десни: Боротня, Вступне, Глушиця, Закотне, Любивель, Мочилище, Орехове, Піщане, Плоске, Речище, Селицьке, Рознище, Тухин, Уступне. Також йому належав ліс на лівому березі Десни за 4 версти під селом Собичем на відстані 6 верст по колу. Тобто увесь нинішній Малий Бір від Пирогівки до Великого Бору, до річки Довгі Води та озера Речище, належав Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирю. У відомості від листопада 1768 р., поданою гірківським священиком Сімеоном Савицьким до комісії з Генерального опису Гетьманщини, зазначено, що його церква в селі Гірках була дерев’яна, триверха, з одним престолом на честь Пресвятої Живоначальної Тройці. При церкві була дзвіниця з трьома новими дзвонами. Поряд стояла нова шкільна хата, у якій проживав учитель .

За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 рр., село Гірки Новгородської сотні Стародубського полку належало Новгород-Сіверському Спаському монастирю. Воно знаходилося поміж гірок, за версту від села Горбова та за 4 версти від села Дігтярівки. У Гірках були одна дерев’яна церква, приїжджий монастирський двір «в 2-х связях о 10 покоях», 1 церковник та удова священника – попадя Савицька (з будинком «о 3-х покоях»), 4 двори (11 хат) виборних козаків, 15 дворів (20 хат) козаків-підпомічників, 31 двір (39 хат) посполитих Новгородського монастиря .

За даними перепису 1859 р. у селі Гірки була одна православна церква, 58 дворів, 533 жителя (265 ч., 268 ж.) та 2 вапняних завода .

У 1887 р. в Гірках була збудована нова дерев’яна Троїцька церква .

За описом від 30 червня 1910 р., дерев’яна Троїцька церква села Гірки 2-го благочинного округу Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії стояла на цегляному цоколі, була обшита тесом і пофарбована зовні і всередині білою олійною фарбою, покрита залізом, пофарбованим зеленою олійною фарбою. Довжина церкви разом з дзвіницею становила 9 сажнів (19,1 м), її найбільша ширина – 7 саж. (14,9 м), висота до верху карниза – 4 саж. (8,5 м). Церква з однією великою главою мала 13 великих вікон, 1 мале, дверей зовнішніх, стулкових, оббитих залізом – 3, внутрішніх – 1. Іконостас мав розміри 7 саж. (14,9 м) довжиною і 2 саж. (4,4 м) висотою. Храм не опалювався. Загальна висота до верху карниза двоярусної дзвіниці складала 6 саж. (12,8 м). Найближча чужа будівля знаходилась на північному боці за 20 саж. (43 м). Церква збудована у 1887 р. .

У 1904 р. збудували в селі Гірки дерев’яну церковно-приходську школу (10,5 х 6,4 х 2,8 м). Також в Гірках були збудовані у 1901 та 1909 р. два дерев’яні церковно-причтові будинки. Один (10 х 5,7 х 2,5 м) - для проживання псаломщика, другий (10,5 х 8,5 х 2,8 м) - для проживання священника .

За більшовиків Троїцька церква була пограбована, ікони спалені. У 1932 р. гірківський колгосп «Гігант» залучив всіх своїх колгоспників до ударних «червоних» суботників з перебудови церкви на клуб. Церква-клуб згоріла через 80 років у вересні 2012 р. на свято Різдва Богородиці [Село уславлене гетьманом Мазепою та Карлом ХІІ. URL: https://bereg.online/selo-uslavlene-ivanom-mazepoyu-ta-karlom-hii Дата звернення 21.01.2025 р.]. Згоріла й червона трибуна для промов колгоспного начальства щодо раю комунізму в Гірках. Трибуна стояла на сцені клубу якраз там, де були царські врата іконостаса вівтаря. Кажуть, що на сьогодні збереглися в селі будинки священника та псаломщика, а церковно-приходська школа – ні, її розтягли, бо нікому було в ній вчитися, діти в селі перевелися.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Новгород-Сіверської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації колишнього Новгород-Сіверського району, село увійшло до новоствореного Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Відомі уродженці Ковальов Олександр Єгорович (нар. 1948) — український художник та педагог, доцент (1975), «Заслужений працівник народної освіти України» (1998), засновник центру народознавства «Калинові криниці» у Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Посилання Погода в селі Гірки