Ду́нін-Карвіцькі (Карвицькі, ) — польський шляхетський рід гербу Лебідь, гілка роду Дуніних. Його прабатьківщиною вважають Скшинно в Сілезії, а безпосереднім осідком - село Карвиці Опочинського повіту Сандомирського воєводства. Виводяться від Кристина Дуніна, який 1340 року придбав Карвиці в Опочинському повіті Сандомирського воєводства. Від назви цього села і стала називатися ця гілка роду. Також — Дуніни-Карвицькі, Карві(и)цькі.

Представники Миколай. Отто. Влодзімеж. Кристин — придбав Карвиці. Пйотр. Кшеслав. Ян. Анджей. Влодек. Кристин. Ян — староста іновроцлавський, коморник на королівському дворі. Єжи. Зофія. Катажина. Ядвіга. Якуб. Ян — обозний коронний за часів Сигізмунда Августа. Кшиштоф — придворний королівський. Анджей — придворний королівський, пізніше абат Вонхоцький; реставрував тамтешній кляштор. Марцін — підстолій сандомирський. Кристин — проживав у Литві, воював з Яном Каролем Ходкевичем у Інфлянтах і Московії Якуб — придворний королівський, староста Латовицький. Станіслав — обозний коронний по смерті брата Яна, староста летичівський. Ян. Станіслав. (1640—1724) — сандомирський чашник, підкоморій, багаторазовий посол на Сейм від Сандомирського воєводства, політичний письменник, реформатор Євангельської реформатської церкви в Малопольщі. Кристин. Пйотр. Каспер "старий". Барбара. Станіслав. Якуб. Кшиштоф. Кшеслав. (?1620—1678) — писар ґродський опочинський, суддя ґродський і підстароста опочинський, радомський, сандомирський і краківський, краківський суррогатор ґродський. (?1660—1713) — сандомирський регент ґродський, писар ґродський, суддя ґродський, войський, каштелян завихостський, посол на Сейм від Сандомирського воєводства. Тимотеуш. Бібіанна. Маріанна. Констанція. (?—1757) — мечник сандомирський, радомський хорунжий і каштелян, староста ліпницький. Катажина. Роза. Єжи. Ян. Станіслав. Анджей (?1590—1620) — загинув у битві під Цецорою. Катажина. Барбара. Богуміла. Кристин. Ельжбета. Єва. Збігнєв. Казімеж (?1640—?) — мечник смоленський, посол на Сейм від воєводства берестейського. Зузанна. Кристина. Маріанна. Марцін Збігнєв (?1670—?1725) — мечник смоленський. Пйотр Ярослав (бл. 1660—1733) — сандомирський підстолій. Юзеф Каетан (бл. 1700—1785) — регент малої і великої коронної канцелярії, маршалок Люблінського коронного трибуналу, каштелян поланецький і завихостський, сенатор Речі Посполитої. Ян Непомуцен Іґнацій (бл. 1754/1755—1807) — генерал-майор і бригадир коронного війська, володар Карпівців і Хибиці. Станіслав (1791—1834) — голова суду головного житомирського, військовик князівства Варшавського та Російської імперії. Казимира — дружина Димітра Злотніцького. Евеліна Елеонора — дружина Леонарда Яна Непомуцена Мадейського та Яна Александра Сєнніцького. Вінцентій (1793—1870) — дідич Хибиці, капітан військ польських. Елеонора (1817—1846). Ян Цир'як Каєтан (1820—1841). Анна (1756—1807) — дружина Марціна Лібішовського та Адама Кроковського. Кшиштоф (1757—1813) — польський шляхтич, генерал-лейтенант коронних військ. Анна (1795—1881) — дружина Тадеуша Валевського. Казімеж Ян (1796—1852) — камер-юнкер російського імператорського двору, член волинської, подільської та київської едукаційних (освітніх) комісій. Юзеф Ґабріель Кшиштоф (1833—1910) — польський письменник, краєзнавець, енциклопедист, мемуарист. Казімеж (?—1931) — власник Стубла на Волині. Марія Пауліна (1893—?) — дружина Запольського. Кристина (1901—1941) — дружина Владислава Ліпковського. Марія (?—1954) — дружина Яна Кароля Ходкевича та Міхала Скоржевського. Ядвіга (?—1943/1944). Юзеф Кшиштоф Ян (1871—?). Кшиштоф. Фелікс. Кшиштоф (1835—1836). Целестина Францішка Анна (1839—1902) — дружина Альфреда Водзіцького, дідичка Любарського маєтку. Францішек Владислав Фелікс (1843—1900) — власник Полонного. Тадеуш (1871—1881). Клементина (1876—1944) — дружина Костянтина Подгорського та Цезаря Стандіцького. Станіслав (1876—1934). ( 1931) - польський етнограф і етнолог. Ян (1886—?). Ізабелла (?1760—1822) — дружина Леонарда Марціна Свейковського, подільського воєводи. Тереза (?1760—?) — дружина Ромуальда Валевського. Констанція (?1760—1784) — дружина Каєтана Вилежинського, регента коронного. Маріанна Магдалена — черниця ордену Візитанток.

Джерела Karwicki herbu Łabędź // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. / ‎Jan Nepomucen Bobrowicz. — 1840. — T. V. — S. 50-51.