Сучасне мистецтво України — феномен української культури, що охоплює широкий спектр художніх, інституційних, критичних та освітніх практик. Жанрово воно включає живопис, скульптуру, інсталяції, перформанси, відео, фотографію та різноманітні гібридні, експериментальні, соціально-орієнтовані та дослідницькі підходи. Історично ці практики виникали та еволюціонували у відповідь на розпад Радянського Союзу, становлення незалежної української держави, та її соціальних та політичних потрясінь, таких як революція та війна. name="MoMAEvent">

Історія Після оголошення в 1991 році незалежності України перед вітчизняним мистецтвом постало питання самоідентифікації, необхідності переказати сучасною мовою зміст власної культури, що тривалий час розвивалася в умовах ізоляції від міжнародного мейнстріму.

В Україні практики сучасно мистецтва зародилися ще в радянський час з одеського концептуалізму 1970–80-х років. Ідея концептуалізму полягала у відновленні модернізму та передачі художніх смислів через сплетіння текстів, малюнків, об'єктів. Лідерами цього осередку були Леонід Войцехов, Сергій Ануфрієв, Ігор Чацкін та інші. Вони розглядали роль мистецтва як спосіб самореалізації в умовах тоталітарного радянського суспільства, якому протиставлялася гра, «художня необов’язковість», розмитість меж художнього твору. Концептуалізм увійшов в історію української культури як важлива складова мистецтва 1990-х років.

У Харкові фотохудожник Борис Михайлов у своїх роботах 1970–80-х зафіксував зріз кризової радянської дійсності як кризової. Лінія, започаткована в серіях «Біля землі» (1982–1991), «Сутінки» (1980–1993) та інших, де в центрі уваги перебувала «маленька людина» і досліджувалися проблеми суспільного й приватного, набула у 1990-х нового іронічного забарвлення в постановочних фотографіях «Групи швидкого реагування» (Михайлов, Сергій Братков, Сергій Солонський, 1994–1996)

Український акціонізм 1990-х виник в межах вітчизняного концептуалізму, що став важливою ланкою між авангардом та сьогоденням. Зокрема, концептуалістську  спрямованість мали акції львівського дуету з «Фонду Мазоха» Ігоря Дюрича та Ігоря Подольчака, які своїми провокативними художніми діями викривали маргінальні зони в історичній пам’яті.

Прикладом використання живопису у сучасному мистецтві була творчість представника українського трансавангарду Арсена Савадов, картина якого «Смуток Клеопатри» (1987) стала своєрідною емблемою українського постмодернізму. Митець вияскравлює довічне питання життя і смерті, торжества духовного в світі, єдність духу і матерії, мистецтва і сучасності.

Інституції

Галереї Важливу роль у розвитку образотворчого мистецтва в Україні протягом 1990-х років відіграла діяльність галерей, які репрезентують здобутки художників України. Серед найбільш відомих в Україні – Центр мистецтва «Славутич», Центр сучасних мистецтв «Брама», художні галереї «Бланк-Арт», «Лаврські дзвони», «Пектораль», «Ґрифон», «Мистецький льох», »Артвітрила», «Світ Ь«, галерея мистецтв Києво-Могилянської академії, галерея «Дім Миколи».

Галереї надали відвідувачам можливість ознайомитися з творчістю відомих українських художників, зокрема О. Сухоліт, В. Цаґолов, А. Савадов, О. Харченко, М. Кривенко, О. Петрова, Т. Сільваші, Д. Фіщенко, Д. Дорсунь, М. Ніколаєв, П. Тараненко, Ж. Василевська, О. Андреєв, М. Жуков, В. Романов, Д. Оболончик, С. Давидов, Л. Бернат, Н. Вітковська, О. Балакін, А. Кущ, І. Жук, С. Тучинський, С. Алексєєв та ін.

Самоорганізовані об'єднання Історично гуртування було вжливою формою діяльності українських митців, зокрема протягом ХХ століття помітну роль в розвитку художних практик зіграли об'єднання «Асоціяція Революційних Митців України» «Об'єднання Сучасних Мистців України», «Асоціяція Незалежних Українських Митців» та інші.

У 1990-х провідними центрами формування художніх практик на межі з громадськими рухами стають Центр візуальної культури, Феміністична Офензива, Худрада.

Мисцецькі премії

Премія «PinchukArtCentre» Національна премія України імені Тараса Шевченка Конкурс МУХі Премія Малевича Премія Women In Arts

Див. також

Українська культура PinchukArtCentre Українські митці, що загинули під час російсько-української війни Примітки

Посилання Оксана Баршинова. Українське сучасне мистецтво: провідні центри та постаті. Частина 1 // YouTube-кагал Національного художнього музею України, 26.04.2024