Кагамли́к — село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 736 осіб. Орган місцевого самоврядування — Пронозівська сільська рада.
Географія Село розташоване на березі невеликої річечки Сухий Кагамлик, яка через 2 км впадає в Кременчуцьке водосховище. Вище за течією річки Кагамлик на відстані 1,5 км розташоване село Бориси. На відстані 0,5 км розташоване село Васьківка. Через село проходить автомобільна дорога Київ-Дніпро.Пронозівська сільська рада — офіційний сайт Глобинської районної ради
Площа населеного пункту — 247,0 га.
Історія
На околиці села виявлено поховання у супроводі залізних речей (зокрема, залізного серпа) в кургані епохи пізньої бронзиЛугова Л.М. Поховання доби пізньої бронзи поблизу села Кагамлик Глобинського району // АЗ ПКМ. — Полтава: вид. ПКМ, 1992. — Вип.1. - С. 36-39.. Поховання здійснене у видовбаних (шляхом випалення) дерев’яних колодах, перекритих деревомКуштан Д.П. Південь Лісостепового Подніпров’я за доби пізньої бронзи. – Археологічний альманах, № 29 – Донецьк: «Донбас», 2013.
Засноване 1698 (спочатку як група хуторів) чигирин-дібровським сотником Іваном Булюбашем. 1709 цей сотник отримав на Кагамлик лист-надання полковника Лубенського полку. Належало до Чигирин-Дібровської сотні Лубенського полку.
У 1726-1730 роках разом із присілками Недогарок, Шостаківка та Кривуші належало до Власівської сотні і в 1726 році мало 119 дворівКостенко Микола, Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729 – 1731 рр.: науково-довідкове видання, Київ: Центр учбової літератури, 2014. - с. 64, 74. Відтак, увійшло до Градиської сотні Миргородського полку Київського намісництва і згідно із описом Київського намісництва 1781 року значилося як "хутір монастиря Городиського" та мало всього 8 хатОписи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 138—140.
День села — 14 жовтня.
Населення Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 671 громадяни з кількістю дворів — 344.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 762 особи, з яких 326 чоловіків та 436 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 736 осіб.
Мешканці В селі народився Моцак Михайло Андрійович (1923—2012) — український скульптор, майстер художнього фарфору.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 97,69 % російська 1,63 % білоруська 0,54 % молдовська 0,14 %
Економіка Село є відділком ТОВ СГП «Надія» з молочнотоварною фермою та тракторною бригадою, яка тимчасово стала закритою з початком російсько-української війни. Також на території села розташоване приватне підприємство «Будівельні матеріали» з виробництва паленої цегли.
Інфраструктура У селі працює фельдшерсько-акушерський пункт сільський клуб продовольчі магазини
Село газифіковане.
Культура
У Національному музеї народної архітектури та побуту України в Києві у відділі Українське село 60-х — 70-х років ХХ століття представлена хата із села Кагамлик з внутрішнім інтер'єром 60—70-х років XX століття.
Пам'ятки
У селі є пам'ятка-меморіальний комплекс: Братська могила воїнів радянсько-німецької війни і пам’ятний знак полеглим воїнам-односельцям, споруджений 1956 рокуРішення виконкому Полтавської облради народних депутатів від 23.04.1982 № 247.
Примітки
Посилання Погода в селі Кагамлик