Бориси́ — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення на 1 січня 2011 року становить 482 особи. День села — 27 вересняБорисівська сільська рада  — офіційний сайт Глобинської районної ради.

Географія Село Бориси знаходиться біля витоків невеликий безіменної річечки, яка через 6 км впадає в Кременчуцьке водосховище, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Кагамлик. Село розташоване за 21 км від райцентру м. Глобине.

Площа населеного пункту — 562,7 га.

На території села знаходиться п'ять ставків.

Історія Село існувало вже на початку 17 століття.

Назва населеного пункту започаткована від козака Бориса, який перший оселився на цій території.

У 1856 році була відкрита перша церква, а в 1864 році: церковно-приходська школа.

У 1900 році у селі Бориси з хуторами Башилівка, Василенкове, Натягайлівка проживало 1563 особи (771 особа чоловічої статі та 792 особи жіночої статі).Пирогівська сільська рада  — офіційний сайт Глобинської районної радиМатвієць Олександр, Школа і долі. — Глобине: Поліграфсервіс, 2005. — 496 с.

Станом на 1 січня 1910 року в с. Бориси було 231 господарство. Після об'єднання з кріпацьким хутором «Коденцівкою» в селі налічувалось 1330 чоловік населення, які мали 1497 десятин земельних угідь.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 912 жителів села загинули від голоду.Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7

У 1935 році на території села було створено три колгоспи: «Червоний партизан», ім. Леніна, «Ворошилова», на базі яких після війни був створений колгосп ім. Ілліча.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району.

Репресовані радянською владою односельці 1. Заіка Михайло Прокопович — 1889 року народження, місце народження: Полтавська обл. с. Бориси Глобинського р-ну, національність: українець, соціальне походження: із селян, освіта: освіта початкова, останнє місце проживання: с. Бориси, останнє місце роботи: Працівник заготконтори, Заарештований 20 лютого 1938 р., Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 7 квітня 1938 р. за ст. ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27 травня 1938 р.

Населення Населення в 1910 році — 1330 осіб.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 717 осіб, з яких 292 чоловіки та 425 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 603 особи.

Населення села на 1 січня 2011 року складає — 482 осіб і 228 дворів.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська58395.89%російська243.95%угорська10.16%Усього608100%

Влада Сільські голови: Спориш Юрій Григорович 31.10.2010 — зараз 26.03.2006 — 31.10.2010 Байсара Тимофій Петрович ? — ?

Економіка Виробнича спеціалізація підприємств розташованих на території Борисівської сільської ради: вирощування зернових, зернобобових та технічних культур:

№ Назва підприємства П. І. Б. керівника Виддіяльності Загальна площаземель, га<center>1 СФГ «Зеніт» Подкич В. В. С-г виробництво 384,26<center>2 СФГ «Велес» Безштанько В. М. С-г виробництво 244,72<center>3 ФГ «Бориси» Ремез B.C. С-г виробництво 51,99<center>4 ТОВ «ЛАН- АГРО» Писанка О. І. С-г виробництво 660,10<center>5 СФГ «Верест» Голобородько С. І. С-г виробництво 195,73<center>6 СФГ «Берегиня» Мисяк М. Ю. С-г виробництво 50,70<center>7 СФГ «Агат» Давиденко П.М С-г виробництво 15,20<center>8 СФГ «Квант» Старченко М. Г. С-г виробництво 4,20<center>9 ФГ «Іва» Підцерковний В. А. С-г виробництво 45,90<center>10 ФГ «Світовид» Безштанько О. В. С-Г виробництво 76,30<center>11 ФГ «Михайлик» Михайлик О. В. С-г виробництво 54,80<center>12 одноосібники 93 чол. 391,75

Інфраструктура На території села діють: поштове відділення зв'язку фельдшерсько-акушерський пункт Борисівська сільська бібліотека, завідувачка — Підцерковна Людмила Миколаївна два магазини баня

Село газифіковане у 2006 році.

Спорт Є футбольна команда, яка утримується фермерським господарством «Зеніт» голова Подкич В. В.

Пам'ятники На центральній площі знаходиться пам'ятник Герою Радянського Союзу Борисенку В. П., який загинув у роки Другої Світової війни в боях за Будапешт(1945).

Особистості Серед випускників Борисівської школи є 34 офіцери, 56 учителів, 24 агрономи і зоотехніки, 19 інженерів, 17 медичних працівників, 11 залізничників, сотні механізаторів, водіїв, свинарок, доярок та інших працівників. Верменич Володимир Миколайович — український композитор, хоровий диригент, педагог. Байсара Андрій Тимофійович — генерал-лейтенант Кислий Микола Дмитрович — доктор медичних наук, професор Московського університету Дружби народів Тарасенко Володимир Олександрович — український поет Бідаш Юрій Іванович — кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії технічних, кормових та овочевих культур Устимівської дослідної станції Синенко Світлана Іванівна — український політик, педагог, науковець. Нестеренко Опанас Андрійович (01.05.1894 - 1983) - підполковник, командир сотні 20-го куреня 3-ї Залізної стрілецької дивізії. Закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах (1929), працював інженером лісового господарства. З 1945 р перебував на еміграції у Німеччині. Подальша доля невідома.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

Посилання Погода в селі Бориси