Садки́ — село в Україні, у Кам'янопотоківській сільській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 2939 осіб (українців 93.94 %, росіян 5.44 %, всі інші 0.38 %). Орган місцевого самоврядування — Кам'янопотоківська сільська рада. Село Садки складається з двох районів Садки та Деївка. Деївський район села знаходиться на однойменній горі.

Географія Село Садки розташоване на правому березі річки Дніпро, вище за течією межує з містом Кременчуком, нижче за течією — з селом Кам'яні Потоки. Частина села розташована на Деївській горі, верхівки якої вважається однією з найвищих точок Полтавської області, понад 204 м над рівнем моря.

Через село проходить автомобільна дорога . Поруч проходить залізниця, станція Вагонзавод за 1,5 км.

Історія

До заснування Поблизу села виявлено поселення доби неоліту, ранньої, середньої, пізньої бронзи, черняхівської культури, доби розвинутого середньовіччя. Були знайдені фрагменти ліпних горщиків, що відносяться до часів неоліту. Також виявлені фрагменти кераміки ямної культури. Вчені знайшли і докази того, що на території села проживали люди і в період доби пізньої бронзи, ранньої залізної доби, старожитності пізньоскіфського часу, черняхівської культури. Результати цих розвідок показали, що найбільш заселеною територія села була за доби бронзи та черняхівської культури, у меншій мірі — за доби неоліту.

Після заснування

Після ліквідації у 1764 році військового округу Нова Сербія, територію колишніх військових поселень було включено до складу Єлисаветградської провінції Новоросійської губернії. Замість сербських полків було сформовано нові військові формування — Чорний і Жовтий гусарські полки, Єлисаветградський пікінерний полк. Землі, які раніше належали полкам, почали роздаватися під заселення державних і приватних слобід.

Згідно з відомістю Новоросійської губернської канцелярії 1775 року, у 1-й роті Крюківського шанця Жовтого гусарського полку 2 червня 1768 року було відведено землі під заселення слободи. Землю отримала дочка кригс-цолмейстера Андріана Плавецького — 988 десятин, розрахованих на 38 дворів. Це перша документальна згадка про виникнення поселення, яке згодом отримало назву Деївка.

Однак земля надавалася без селян, власниця мала самостійно заселити її. Це була умова тогочасної колонізаційної політики: держава давала землю, але не постачала робочих рук. Тому дочка Плавецького, як і багато інших поміщиків Півдня України, змушена була шукати поселенців серед українських селян-втікачів, які масово залишали Правобережну та Лівобережну Україну, рятуючись від посилення кріпацтва, панщини. Саме так, через заклики «осадчих» і чутки про вільні землі, на новій слободі з'явилися перші мешканці.

За ревізією населення 1782 року слобода «Гниленькая» (тогочасна назва Деївки) налічувала 94 чоловіки та 80 жінок. На карті Новоросійської губернї 1778–1779 років вона позначена як «слобода Плавецкого».

У 1784 році власницею значиться майорша Дєєва — ймовірно, та сама дочка Плавецького, яка вийшла заміж за майора Дєєва. Від її прізвища закріпилася остаточна назва слободи — Дієва (Деївка).

У 1770 році, згідно з тією ж відомістю, землі під сад було відведено садовому майстру Шалгамеру (44 десятини в 1772 році). За ревізією 1782 року, «слобода при казенном саду» налічувала 60 чоловіків і 48 жінок — це були державні селяни, які обробляли казенний сад. Від цього казенного саду походить назва села Садки, яке виникло як поселення державних селян при саду.

На відміну від сусіднього казенного саду, Деївка залишалася приватною (поміщицькою) слободою. У XIX столітті Деївка входила до складу маєтків графів Толстих, зокрема землі села належали Михайлу Михайловичу Толстому, який був ініціатором створення «швидкої допомоги» у місті Одесі. Мешканці села займались сільським господарством, різними ремеслами та значна їх частина працювала на підприємствах міста Кременчука, зокрема на Крюківських вагоноремонтних майстернях що розташовані поблизу села. Жители сел були прихожанами. Мешканці сіл були прихожанами Покровської церкві в містечку Крюків.

У XX столітті два сусідні поселення Деївка та Садки злилися в одне село, яке отримало назву Садки. Назва «Деївка» збереглася як назва одного з районів села (на Деївській горі).

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська276193.94%російська1605.44%ромська90.31%вірменська40.14%білоруська20.07%гагаузька10.03%інші/не вказали20.07%Усього2939100%

Освіта

У селищі знаходиться: Садківська загальноосвітня школа I—III ступенів. Бібліотека при СЗШ.

Економіка і підприємництво У селі діють фермерські господарства більшість з яких займається вирощуванням та переробленням сільськогосподарської продукції, агрокорпорації, приватні підприємства, пасажирські перевізники.

Найперші підприємства які розпочали свою підприємницьку діяльність після розпаду СРСР, це: Фермерське господарство «Садки». Зареєстроване в 1992 року Рубан Василем Васильовичем. Основним видом діяльності є: заготівля і переробка насіння соняшника, виготовлення олії. Вирощування волоського горіха і фундука. Виробництво паливних брикетів тощо.

Фермерське господарство «Деївське» — зареєстроване в 1993 року Горбатенко Романом Анатолійовичем. Господарство спеціалізується на вирощуванні однорічних сільськогосподарських культур.

Фермерське господарство «Дніпровське» — зареєстроване в 1992 року Горбатенко Юрієм Анатолійовичем. Господарство також спеціалізується на вирощуванні однорічних сільськогосподарських культур. Логістикою.

Також працює багато фізичних-осіб підприємців.

Спорт

Футбол (футзал і міні-футбол)

В 2013 році заснований ФК «Деївка». Клуб неодноразово завойовував чемпіонські звання в Чемпіонаті Кременчука і районі. Клубні кольори смугасті біло-зелені. В 2022 році клуб припинив існування.

У 2016 році відновлена футбольна команда «Штурм», яка виступає в Чемпіонаті Кременчука по пляжному футболу.

Також є досягнення на рівні шкільного футболу. Футболісти садківської школи ставши у 2014 р. Чемпіонами району. Потім обігравши школу № 1, хлопці поїхали на обласні змагання і зайняли там 5 місце. Також є щорічними учасниками турніру з футболу «Шкіряний м'яч».

У Садках є три футбольні майданчики: Шкільний майданчик — розташований на території Садківської загальноосвітньої школи I—III ступенів і розрахований для гри у міні-футбол;  «Зірочка» — найбільший футбольний майданчик села який підходить по розмірах для гри у великий футбол. Знаходиться серед лісу; Деївське поле — знаходиться на Заході села між вулицями Нерудна і Деївська, в однойменному мікрорайоні в селі Садки. У 2017 році футбольний майданчик був реконструйований Деївською олійницею разом з Кам'янопотоківською сільською радою.

Даунхіл На території громади є декілька трас для швидкісного спуску з гори. Всі траси знаходяться в районі Деївка, і спуски відбуваються з гори серед лісу Довжик. У 2015 році на цій трасі проводився етап Чемпіонату України зі швидкісного спуску.

Галерея <small>Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні<small>Садківська амбулаторія<small>Садківська ЗОШ

<small>Вид з Деївської гори на с. Садки та Раківку

Постаті Козловський Олег Олександрович (1982—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

Посилання

Погода в селі Садки ФГ «Садки» виробник олії соняшникової (ТМ Деївська) ФОП Рубан Б. В. виробник біопалива (ТМ Зелений Шлях)